«Аграрна політика – це не про кабінети» - часто любить говорити заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. І після офіційних заходів знімає свої туфлі на підборах, адже у багажнику її авто завжди є пара кросівок, у яких комфортно і на фермах, і в полях, і на заводах.
Як політик європейської формації пані Трофімцева поєднує діловий стиль та агрофешн і чи допомагає українська вишиванка під час переговорів з іноземними делегаціями - у постійному проекті ІА AgroNews.ua «Модно бути Агро!».
AgroNews.ua:Пані Ольго, розкажіть про власні смаки у моді?
Ольга Трофімцева: Я в якомусь сенсі неофіт (новак у чому-небудь прим.авт) щодо питань української моди. Коли я жила в Німеччині 13 років, то звикла до відповідних європейських марок середнього класу. Коли я приїхала в Україну, то українських дизайнерів і українську моду я взагалі не знала. Спочатку я для себе десь відкрила, зовсім випадково, бренд «VOVK». Абсолютно середній клас, але цікаві моделі, непогана якість. І це для мене був перший досвід. Тому що коли я вперше почала купувати плаття і в цих платтях виїжджала у відрядження чи просто поїхала в Берлін, чи за кордон, то мене пару разів зупиняли і питали: What are you wearing? - Чия це річ і звідки ви її взяли? І я була приємно здивована. Пояснювала що це український бренд.
Коли повернулась в Україну, запитала у цих дівчат і хлопців, чи продають вони за кордоном, мені відповіли – ні. І я сказала, що їм потрібно думати про вихід на зовнішні ринки: у вас чудовий одяг, чудова цінова категорія. Для середнього класу західного покупця. І у вас чудові моделі, які зразу кидаються в очі, які чимось відрізняються.
«Яке відношення має заступник Міністра аграрної політики до моди? Я вам скажу: дуже пряме»
Наступним кроком посвяти в українську моду стало моє знайомство по роботі з Наталією Микольською (заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, прим.авт.), яка по своїй роботі промотує українські креативні індустрії – включаючи моду за кордоном. Вона більше спілкується і з дизайнерами, і з виробниками одягу і взуття в Україні, носить українські бренди. Я у неї теж якось запитала: чи то сумочку, чи то про ще щось – чий то є витвір. Вона сказала що то українське, що в такому-то магазині на Подолі у Києві купила. Я поїхала туди і подивилась, побачила там багато цікавих речей. Як дівчина зразу захотіла 10 подібних сумочок. Але дійсно там такі прикольні речі! І дійсно люди там роблять, у них невелике виробництво, цікаві моделі, шкіра. Можна теж сказати що це відносно «no name» (без імені), а не якийсь відомий бренд, але при цьому класна креативна марка з індивідуальністю.
«Запитують: чиє це гарне плаття чи костюм? І я з гордістю відповідаю – це український бренд!»
Поступово потім була ініціатива «Всі. Свої». Я відвідувала як заступник Міністра всі виставки, в рамках даної ініціативи, що пов’язані з їжею. І там було цікаво подивитись на крафтові сири чи м’ясні вироби. Але я потім сходила на виставку «Всі. Свої», присвячену одягу. Де побачила, що є багато цікавих виробників «no name», але які роблять якісні нішеві цікаві речі, які ти знаєш, що вдягнеш і це буде унікальна річ, тому що їх небагато виробляється. Вони коштують, в принципі, не багато грошей, але при цьому гарної якості і цікаві за стильовим рішенням.
Ось таким чином це відбувалося протягом останнього року. Ну і зараз я абсолютно щаслива теж, що була запрошена на деякі заходи в рамках Ukrainian Fashion Week. Тому що це вже новий рівень, тому що там вже є можливість подивитись на покази дизайнерів, деякі з яких вже відомі за кордоном, наприклад, такі як Ліля Пустовіт чи Golets.
Ви можете мене спитати: яке відношення має заступник Міністра аграрної політики до моди? А насправді я вам скажу – дуже пряме, я не бачу свою функцію так вузько. Завжди потрібно ширше думати. Тому що коли я приходжу в українському одязі українського виробника чи українського дизайнера навіть на офіційні або на напівофіційні заходи, то у мене питають: чиє це гарне плаття чи костюм, і я з гордістю відповідаю – це український бренд! Це прикрита промоція українського одягу, культури, і України, як держави в цілому. Це як з вишиванками. Вже декілька разів мене колеги з ЄС, США питали – де можна купити. І я, в свою чергу, кажу який це бренд і які чудові речі вони роблять. Для того, щоб вишиванка була у нас всесвітнім фешнтрендом.
AgroNews.ua: До речі, щодо ініціативи Наталі Микольської: чи не замислювались ви над якимось форматом співробітництва навіть у агротематиці. Наприклад, поєднати агро і фешн?
Ольга Трофімцева: Перший крок ми зробили на неформальному рівні. Але Ваша ідея мені подобається, за великим рахунком це вкладається в ту парадигму, про яку я завжди кажу, що аграрний сектор це трохи більше ніж аграрне виробництво. Ми ж маємо дивитись на весь ланцюг. Коли ми дивимось на вишиванку: це льон, який потім переробляється, який потім іде далі, виробляється одяг, теж саме зі шкіряними аксесуарами.
Я, чесно кажучи, про такий офіційний варіант співпраці ще не думала. Але ви привели класний приклад розвитку льонарства - пані Костюшко (власниця агрокомпанії «Зоря» Ірина Костюшко – ред.), також у нас є виробник технічної коноплі на Півночі, в Сумській області. І у нас є чудові пані, які працюють в аграрному бізнесі. Тому я думаю, що варто подумати на офіційному рівні. Адже це частина загального культурного коду. І частина національного бренду – «Made in Ukraine».
AgroNews.ua: У часи Київської Русі тканинам взагалі надавались певна енергетика, значущість, цілющість, дезінфекційні властивості, так як і оліям. Чи сприймаєте Ви в такому форматі одяг з рослин, етнічно близьких нам?
Ольга Трофімцева: Якщо чесно, напевно, скоріш ні. Проте я точно знаю, наскільки це важливо, коли ти вдягнений відповідно до свого внутрішнього почуття, настрою. А вишиванки - з різними візерунками, варіаціями. І ти дійсно відчуваєш, що такий одяг є твоєю якоюсь невід’ємною часткою. Твій образ, фіналізує його в сенсі того, як ти себе почуваєш. Яку ти енергетику несеш, таку енергетику ти і випромінюєш. Так ти себе і поводиш. Те, що взаємозв’язок з цим є – це 100%. І ще важливо у одязі почувати себе комфортно. З приводу магічності - не впевнена. Але щодо комфортності, коли ти одягаєш вишиванку, сукню – то щось в цьому є! І навіть коли на якомусь заході бачать дівчину у вишиванці - реакція «Wow!».
«Наша вишиванка - це частинка брендуMadeinUkraine»
AgroNews.ua: А чи допомагають вишиванки в роботі заступника Міністра агрополітики?
Ольга Трофімцева: Нещодавно у мене була зустріч з катарською делегацією – діловий ланч. Перша реакція на мою вишиванку: What is that? Is it national costume? (Що це? Національний костюм?») І я їм пояснюю , що вишиванка, що так, наше національне. І відчувається, що це дійсно справляє враження на людей!
І це звичайно дуже приємно. Чому я говорю, що це частинка бренду Made in Ukraine? Тому що після таких слів у тебе і спинка вирівнюється і ти думаєш: «А то! Ви гадали, що ми тільки пшеницю виробляємо? А ось які чудові речі виробляємо». І одразу гордість за Україну. Це нормальні емоційні речі, які працюють.
«Мені часто кажуть, що я не типовий заступник міністра – у мене в машині завжди запасні кросівки і зручний одяг»
AgroNews.ua: А в цілому, як робота заступника Міністра впливає на вибір одягу?
Ольга Трофімцева: Робота заступника Міністра дуже впливає на вибір одягу. По–перше, у мене завжди є кросівки запасні в машині. І є завжди одяг зручний та комфортний. Завжди таке має бути. Тому що є протокольні речі, де ти маєш бути в костюмі, де маєш виглядати офіційно. Але при цьому, в той же день, у мене може бути поїздка в регіон, де мені потрібно йти в поле, або коли я спілкуюсь з виробниками і йду до корів або в курятник. Тому для цього потрібно мати можливість щось зручне одягати. Або, як сьогодні, навіть коли нікуди не виїжджаєш, ти зранку одягаєшся і розумієш, що маєш виглядати репрезентативно і гарно. А з іншого боку розумієш, що сьогодні пару кілометрів доведеться «наматувати» пішки. І тому знову ж таки - кросівки. Якщо їдеш в міжнародні відрядження: такі як в Індію, Китай - то там думаєш про пару вишиванок, офіційних комплектів, і щось зручне.
Я часто кажу, що аграрна політика – це не про кабінети, і це основна специфіка, тому що з одного боку, приходиться бути офіційним, представницьким, але моя робота передбачає і виїзди в поля, і на тваринницькі комплекси, і в сади. І я вважаю, що там має бути трішки інший одяг. Мені часто кажуть, що я не типовий заступник Міністра, але мені здається, що це нормальний такий людський глузд - що я не поїду в поля на шпильках або в костюмі, чи в міні-юбці.
Катерина Звєрєва, Agronews.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта