Хлорвмісні добрива із високим вмістом хлору представлені на ринку декількома позиціями: NH4Cl, CaCl2 та KCl. Саме останній варіант є найбільш популярним. І ця популярність хлориду калію економічно виправдана: 1 т коштуватиме орієнтовно 340 $. Для порівняння за 1 т сульфату калію потрібно доплатити ще 460 $, а за 1 т каліймагнезії (Patentkali) – більше 1000 $. Якщо до цього додати високий вміст діючої речовини у KCl, то стає зрозуміло, що це добриво, з економічної точки зору, ідеально підходить для закриття питання калійного живлення будь-якої культури. Проте в додачу до 100 кг калію внесеться 90 кг хлору. Враховуючи високу потребу овочів у калії виникає логічне запитання: що робити із «шкідливим» елементом?
Як уникнути перенасичення ґрунту хлором Безумовно, дієвим вирішенням «хлорного питання» є правильний підбір строку внесення. Зазвичай, хлорид калію разом із фосфорними добривами намагаються внести з осені під основний обробіток ґрунту. Аргумент такої операції – хлор промиється із кореневмісного шару, а калій залишиться на оптимальній глибині для культури. Це цілком виправдано. Так, у досліді із міченими атомами через 3 міс. після внесення добрив на зиму у шарі ґрунту 0-40 см залишалося до 2% від внесеного хлору. За внесення влітку – через 3 місяці у верхньому шарі лишалося 10-16% (Welte E., 1979). Цікаво, а що за осіннього внесення відбувається із калієм? Цей елемент вважається малорухливим. Проте науковцями встановлено, що калій залежно від типу ґрунту може за рахунок дифузії пересуватися на 1 мм за день. Залежить це безпосередньо від ґрунтових і погодних умов. За рахунок вимивання солей калію можна втратити близько 20 кг/га цього елемента. Таким чином, ми очікуємо хороших умов для калійного живлення, а реально отримуємо додаткові втрати. Цієї проблеми можна уникнути, вносячи калій хлористий навесні під культивацію. В першу чергу, це стосується ґрунтів легкого гранулометричного складу з промивним або періодично промивним режимом зволоження. Саме за таких умов можна уникнути проблем перенасичення ґрунтового розчину хлором. Хлориди є дуже рухомими сполуками і можуть мігрувати до 1 см за день. Тобто частина хлору промиється вниз по профілю, а інша – промиватиметься із боковим внутрішньоґрунтовим стоком під час сніготанення (особливо на середньо– та важкосуглинкових ґрунтах). Здавалося б, хлориди промиються у нижні горизонти і проблем із хлором виникати не буде. Але у міграції хлору по ґрунтовому профілю є дві закономірності: 1) відсутність накопичувального бар’єра; 2) активна міграція хлору у ґрунті з низхідними і висхідними потоками. Результати багаторічних досліджень на сірому лісовому ґрунті показали, що як на ділянках без застосування добрив, так із систематичним внесенням підвищених норм хлориду калію на фоні азотно-фосфорних добрив під овочеві культури, хлор рівномірно розподілявся по ґрунтовому профілю. Наприклад, на ділянках «NPK2» норми KCl під капусту становили 370 кг/га, картоплю – 270 кг/га, проте вміст істотно не відрізнявся від варіанту без добрив.
Що впливає на розподіл хлоридів Закономірність рівномірного розподілу хлору по ґрунтовому профілю не буде однаковою для всіх ґрунтово-кліматичних умов. Так, систематичне застосування калію хлористого на важкосуглинкових ґрунтах може зумовити накопичення хлору у верхньому шарі. Вміст хлору буде залежати і від погоди, і від хімічного складу ґрунтотворної породи. Крім того, на розподіл хлоридів у ґрунті безпосередньо впливатиме полив, а точніше якість поливної води. Ця технологічна операція є обов’язковою для отримання високих врожаїв овочів. Проте полив водою, що є не придатною за вмістом хлоридів або з підвищеною їх концентрацією, призводить до небажаних наслідків для культур, що ростуть, і наступних у сівозміні. Полив водою з низьким вмістом хлоридів (<70 мг/л) також буде впливати на перерозподіл хлору по ґрунтовому профілю. (Таб.1). Ось чому для встановлення можливості і доцільності внесення хлорвмісних добрив необхідно перевіряти стан ґрунту на вміст солей загалом і хлору зокрема, пам’ятаючи, що майже весь ґрунтовий хлор є водорозчинним. Чому ж так важливо перевіряти засоленість верхнього шару? Сольовий індекс Одна із основних проблем у застосуванні хлориду калію під овочеві – його сольовий індекс. Добрива із високим сольовим індексом можуть негативно впливати на ріст і розвиток кореневої системи. Як бачимо із таблиці, цей показник для KCl є найвищим серед сполук калію. Ось чому необхідно уникати контакту насінини або розсади із цією сіллю. З цієї точки зору, варто звернути увагу і на припосівне удобрення. До складу тукосумішей або нітроамофоски також входить хлорид калію, який, безумовно, підвищить загальний сольовий індекс добрива.(Таб. 2) Вносячи калій хлористий, потрібно враховувати інтенсивність споживання катіону К+ та аніону Cl– із добрива, антагонізм та синергізм елементів живлення у ґрунті. Так, іони Cl– зумовлюють підвищене поглинання кальцію і, таким чином, призводять до звуження співвідношення K:Cl, в той час як Ca:K зміщується на користь кальцію. Як наслідок, можуть виникати фізіологічні симптоми дефіциту K. Врахувавши всі нюанси щодо властивостей добрива та ґрунту, останнє і вирішальне слово – за вибором культури. Саме від того, яка овочева культура буде вирощуватися, залежить кількість калію хлористого від загальної норми, яку можна вносити. За показником солестійкості овочеві поділяються на групи: нестійкі – кукурудза, морква, огірок, редька і розсада всіх культур: помітно знижують урожайність, гальмується ріст або гинуть при засоленні 0,1–0,4%; середньостійкі – цибуля, томати, ріпа: витримують засоленість до 0,4–0,6%; високостійкі – буряк, баклажан, капуста, гарбуз, кавун: витримують засолення до 1%. Загальні симптоми токсичності хлору в рослинах проявляються через некроз країв листя, в першу чергу, на старих. Надмірний опік листя в кінцевому результаті може призвести до його опадання. Проте дуже важко діагностувати токсичність хлориду. Негативні зміни можуть зумовити інші елементи, які, як правило, поглинаються разом з хлором (наприклад, натрій). Крім зовнішніх змін, рослини суттєво відстають у рості і розвитку. В кінцевому результаті буде недоотримано врожай культур. Якщо цибуля за вмісту хлору у ґрунті 1100 мг/кг втратить близько 10%, то 360 мг/кг – зумовить зниження врожаю на 25% (CoUvenhoven et al., 1975). Вибір хлориду калію серед калійних добрив може по-різному впливати на урожайність. При чому у різних дослідженнях на одній і тій же культурі можна отримати досить суперечливі результати. Так, за вирощування гороху у Німеччині та Австрії кращі результати отримано при внесенні сульфату калію і каліймагнезії, а в Англії, США і Швейцарії – кращими були ділянки із KCl (Uebel E., 1979). Це ще раз підкреслює необхідність комплексного підходу до вибору добрив для конкретної овочевої культури.
Як овочі у Вас не активісти – Листок ледь виліз і уже поблід: То це рослина точно хоче їсти, Але лише не калію хлорид!
Значні норми внесення калію хлористого на українських полях зумовили високий вміст хлору у верхньому шарі більшості типів грунтів.. Тому дуже рідко можна зустріти рослини, на яких проявляється ознаки його нестачі: листки неправильної форми із чітко вираженим міжжилковим хлорозом, в’янення молодого листя. Винос хлору з продукцією овочівництва є відносно невисоким. Так, томати з урожаєм 40 т/га виносять 27 кг/га цього елемента. Проте не варто забувати про необхідність цього елемента для протікання фізіологічних процесів у рослинах. Одна із основних функцій – регулювання роботи продихів. Робота в тандемі з калієм є необхідною для правильного функціонування цих органів у листках. У дослідженнях на цибулі (Heide Schnabl, 1980) продихи не відкривалися під діє імінодіацетату калію. Відкриття продихів спровокувало лише нанесення KCl. Хлор сприяє оводненню клітин. Подібну функцію може виконувати аніон SО4-, але при рівній концентрації калію KCl виробляє більше осмотично активних іонів, ніж сульфат калію. Обидва аніони Cl– і SО4– є колоїдно активними, що регулюють вміст води в рослині, але більш сильно гідратований іон хлору має більший ефект, а отже, і більш ефективний у зниженні транспірації і збільшенні поглинання води. Така особливість хлорних добрив може використовуватися для отримання вищих врожаїв овочевих культур за рахунок накопичення вологи. Якщо ж овочі потрібно зберігати протягом тривалого часу, то перевагу віддають іншим формам калійних добрив.
Доцільні на шпинаті Хлорні добрива доцільно використовувати замість нітратних, щоб зменшити вміст нітратів у рослинах-акумуляторах (шпинат, салат, капуста). Накопичення хлориду у вакуолях знижує потребу рослини у нітратах, які активно включаться до азотного обміну з подальшим утворенням амінокислот і протеїнів. Таку властивість хлорвмісних добрив використовують для зупинки споживання азоту за декілька днів перед збором врожаю. Особливо сильно антагонізм між хлоридами і нітратами проявляється у листках.
Щоби вологи вистачало в вакуолі І щоб нітрати не втрапляли у затор, Ви дайте для капусти трохи солі – Тієї, що йменують калій хлор!
Для культур, які не стійкі до високого вмісту хлору в ґрунті, хлорвмісні добрива у правильних пропорціях з іншими також давали позитивний результат. Так, на моркві від комбінації KCl + Ca(NO3)2 отримували найвищий урожай з дуже високим вмістом каротину і вітаміну С, а комбінація KCl + K2SО4 сприяла високому вмісту сухої речовини, вуглеводів, мінералів і вітаміну С. Подібні результати отримано й на інших культурах. Хлорвмісні добрива у «розумних» кількостях позитивно впливають на боротьбу з хворобами рослин (стеблова гниль кукурудзи, гниль томатів і т.д.).
Підсумовуючи вище написане, пам’ятайте: варто періодично перевіряти вміст солей та водорозчинного хлору у ґрунті, контролювати якість поливної води, враховувати біологію культури та напрям використання продукції. Хлор – це елемент живлення, з яким треба поводитися дуже акуратно. І головне: не варто забувати про інші елементи живлення, тому що невеликі кількості хлору рослина для себе зможе знайти у ґрунті, а нестача інших макро– і мікроелементів може призвести до погіршення якості продукції та суттєвого зниження врожайності.
Олексій Тарасенко
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта