«Український АПК впроваджує високі технології та збільшує врожайність. Головне, щоб влада не заважала»,

Big Data та точне землеробство, логістика сільськогосподарських товарів та вартість фінансування сільгоспвиробників, земельна реформа та прозорий бізнес.

Про тенденції розвитку українського АПК AgroNews.ua поговорили з Миколою Ковальським, директором з маркетингу та комунікацій агрокомпанії «Астарта-Київ». Інтерв'ю відбулося напередодні Київського міжнародного економічного форуму 5-–6 жовтня, де пан Ковальський буде одним зі спікерів дискусійної панелі «Майбутнє агробізнесу. Інвестиції, технології, інновації».

Розкажіть про сьогоднішній стан українського АПК. Які його ключові досягнення і проблеми?

На сьогодні АПК є рушійною силою економіки України. У 2016 році цей сектор приніс Україні понад 15 млрд валютної виручки, що склало 42% від загального обсягу експорту. Для порівняння: у недалекому 2013-му доля сільськогосподарського експорту була на рівні 22%.

За останні десять років українським агровиробникам вдалося збільшити виробництво зернових і маслинних культур на 95% та 180% відповідно. Цього вдалося досягти завдяки збільшенню ефективності виробництва. Врожайність зернових та маслинних зросла на 55–75% та 65–85%, відповідно, залежно від культури. Слід також врахувати той факт, що площа посіву маслинних за цей час збільшилася на 63%, а зернових – майже не змінилася. За експортом соняшникової олії Україна займає перше місце у світі з часткою 57%. Експорт цукру минулого сезону (вересень 2016 – серпень 2017) став рекордним за роки незалежності України.

Основними проблемами, на наш погляд, залишаються дві речі: логістика сільськогосподарських товарів та висока вартість фінансування сільгоспвиробників.

Чи прагне український агросектор позбутися іміджу експортера сировини? Що він для цього робить?

Організація переробки сільськогосподарської сировини потребує значних інвестицій, які доступні лише великим компаніям. І цей процес триває. Можна побачити, що великі гравці поступово поглиблюються у переробку не тільки сировини, а й відходів виробництва. Наприклад, наша компанія та МХП побудували заводи з переробки сої, відходів сахарного виробництва, вирощування курятини.

Як державі та бізнесу сприяти розвитку сфери хай-тек в АПК та об’єднати цю консервативну галузь і новітні технології? Чи стоїть впровадження хай-тек на порядку денному українських агрокомпаній?

Від держави потрібен мінімум — не заважати розвитку сфери хай-тек у сільському господарстві. Українські компанії вже не уявляють свою роботу без систем GPS-трекінгу техніки, контролю за використанням палива, супутникового моніторингу рослинництва. Багато українських хай-тек-стартапів засновують саме в галузі АПК. Існує ряд платформ та акселераторів, які підтримують такі стартапи. Наприклад, Agro Challenge та Agro Talks — з ними ми співпрацюємо та відслідковуємо останні розробки для АПК. Агрохолдинги є локомотивами, що стимулюють такий розвиток. До прикладу, наша компанія є одним із засновників Agro Core, яка розробляє рішення, пов'язані із сучасними інформаційними технологіями управління рослинництвом та тваринництвом.

Які технологічні інновації є сьогодні у фокусі українського АПК?

Я виділив би такі напрями, як Big Data та точне землеробство. Саме тут, на мою думку, сконцентровані основні зусилля новаторів.

Яких реформ від держави очікує український агробізнес?

По-перше, держава немає використовувати силові структури для тиску на прозорий бізнес, який працює за встановленими державою правилами. По-друге, найближчим часом необхідно розвивати логістику, тобто весь транспортний ланцюг, яким українська сільгосппродукція потрапляє на світові ринки. На нашу думку, основні зусилля необхідно направити на розвиток залізничного транспорту та портової інфраструктури й зниження вартості їхніх послуг.

Чи потрібна країні найближчим часом відміна мораторію на продаж землі й коли вона, на ваш погляд, відбудеться?

Земельна реформа повинна проходити у декілька етапів, і починати її потрібно зі зняття мораторію на продаж земель, що перебувають у державній власності. Це дозволить протестувати ринок, відпрацювати ефективні механізми його функціонування, отримати розуміння справедливого рівня цін та продати цей актив ефективним власникам. Вони зможуть підвищити віддачу від цього активу, адже переважна більшість державних агропідприємств зараз працює непрозоро й неефективно.

Земля є і повинна залишатися виробничим активом, а не просто товаром для перепродажу чи спекуляцій. Необхідно чітко визначити, як захистити права орендаторів, які дійсно працюють на землі й мають статус та досвід сільгоспвиробника. Ми вважаємо, що переважне право на покупку в такому випадку має бути у фізичної/юридичної особи, яка орендує цю землю і вкладає в неї свої ресурси.

У чому ви бачите майбутнє українського АПК?

Ми виділяємо три основних тренди в розвитку українського АПК, в які будуть спрямовані основні інвестиції. Перший — це покращання показників вирощування біржових сільгоспкультур. Другий — технологізація сільського господарства. І третій — розвиток інфраструктури АПК, усіх елементів логістичного ланцюга.

Загалом, уже через двадцять років світу необхідно буде годувати 9,2 мільярдів населення, що на 20% більше, ніж сьогодні. Україна як глобальний гравець має збільшувати та закріплювати свої позиції на світовому ринку продуктів харчування.

Agronews / Интервью