Євген Семененко, директор компанії «Укравіт Агро» Kurkul.com
Компанія UKRAVIT із перших днів створення була приречена йти проти течії. Оскільки Україна довгий час імпортувала засоби захисту рослин, для агрономів апріорі не існувало вітчизняного виробника. Попри це, сьогодні компанія сьогодні займає майже 9% ринку й невпинно рветься у першу трійку лідерів.
Який «середній портрет» українського агронома, чому, що «дешевші» ЗЗР, то вони не обов’язково «гірші», та як продукція UKRAVIT зарекомендувала себе на винограднику, розповів в інтерв’ю директор компанії «Укравіт Агро» Євген Семененко
- Які враження українського аграрія, коли він вперше дізнається про вітчизняні ЗЗР?
- Раніше для аграріїв було нонсенсом, що в Україні існує власне виробництво. Не лише для аграріїв, а й для дистриб’юторів. Постав стереотип, що українських ЗЗР не існує в природі. У цьому сенсі вдвічі приємніше було спостерігати подив фермерів, котрі уперше відвідували наше виробництво в Черкасах. Мовляв, «ми не знали, що в Україні таке є». Та це було 5 років тому.
Нині ж багато знають про нашу продукцію. На днях відкритих дверей, які ми регулярно влаштовуємо для сільгоспвиробників, вони бачать високотехнологічні хімічні процеси, безліч ліній для порошків, суспензій, емульсій, водних розчинів, а не бочки, у яких колотять незрозуміло що. Сьогодні люди розуміють, що в підвальних умовах неможливо зробити багатокомпонентний протруйник чи фунгіцид. Це просто нереально.
Усі зразки створюються в лабораторних умовах, відслідковуються, експериментально вносяться на поля. Ми дивимося на ефективність, щось змінюють агрономи, хіміки в лабораторіях. І лише після цього отримуємо готовий продукт, який можна запускати в промислові умови та реалізовувати споживачам.
- Уявімо, що я аграрій, котрий сумнівається у виборі ЗЗР, наприклад, для боротьби із кліщем. За звичкою вважаю, що імпортні препарати апріорі кращі. Продукція UKRAVIT приваблює набагато меншими цінами, та, з іншого боку, це ж і насторожує. Переконайте нерішучого фермера.
- Буквально один приклад. Цьогоріч було закладено близько 30 демо-ділянок із використанням наших систем захисту рослин. Уточнюю — не з використанням наших продуктів у системах захисту, а саме наші системи у господарствах, котрі раніше не працювали з продукцією UKRAVIT. Так ось цього року господарство у Черкаській області (близько 40 тис. га) обробили сою, постраждалу від павутинного кліща. Майже всі посіви оброблялися іншою продукцією, тільки 50 га — нашим «Антикліщ Макс». Після цього наш регіональний представник узяв агронома, поїхав на поле, через мікроскопи оглянули посіви. Ефективність у порівнянні з імпортними аналогами виявилась абсолютно однаковою. Та порядок затрат на гектар зовсім інший.
- А точніше?
Наші — близько 600 грн/га, а препарати конкурентів — 1000 грн/га і більше. Другий приклад: уже четвертий рік поспіль ми виробляємо десикант із діючої речовини дикват. В нас укладено контракт на його прямі поставки компанією Syngenta. Наш десикант для кінцевого споживача коштує від $4,7 до трохи більш як $5 і «Реглон» від Syngenta, який коштує трохи більше від $7. Візьміть соняшник, 3–4 л на га, помножте на $2 різниці з іншими препаратами й порахуйте результат. Не вірите? Ми зв’яжемося з вашими колегами, котрі в цьому переконалися.
- Тобто, усім, хто вагається, радите звернутися до фермерів, які вже спробували ваші препарати ?
- Звісно. Навіть не так і радимо, зазвичай люди самі запитують, хто вже використовував той чи інший препарат. Людина хоче вживу переконатися, як він працює. Бувають господарства, котрі використовують нашу продукцію понад 10 років і принципово не переходять на іншу. Наша лінійка дозволяє розробити системи захисту абсолютно для всіх польових культур, захистити сади та виноградники, за що ми зараз активно взялися. До речі, цей сегмент ринку ще практично не охоплено. Цього року ми над ним посилено працюємо, вже є продукти, які дають хороший результат.
- Розкажіть дещо детальніше про цей напрям.
- У нас розроблено інсектициди й фунгіциди для садів і виноградників. У тестовому режимі ми надали декільком господарствам нашу продукцію для випробовувань. Навіть особисто я обробляю в себе удома виноград та інші культури нашою продукцією. В нас є фасування для присадибних ділянок. Агроном розписав, коли й що робити. Поки жодних питань немає, все чудово.
- Чи є у вас якісь пропозиції щодо нішевих культур?
- Так, звісно. Хоча в основному ми спрямовані на увесь промисловий сектор. Завозити ДР й усі комплектуючі на щось окремо не має сенсу. В нашому каталозі є продукція, яку можна абсолютно використовувати на даних культурах. На гороху, наприклад, безліч продуктів, котрі цьогоріч прекрасно себе зарекомендували. Ми випробовуємо препарати й розширюємо реєстрацію на ці культури, збільшуємо спектр дії препаратів. У нас є багато продуктів, які взагалі не мають аналогів.
- Чи виникають проблеми з резистентністю до дії тих чи інших препаратів?
- Так, це неминуче. Розумієте, ми постійно рухаємося вперед, постійно виходить 3–5 нових продуктів, які замінюють попередні. До того ж у нас є декілька агрономів, котрі бажають лише якийсь конкретний продукт. Ми їм не відмовляємо, просто зменшуємо виробництво. Та загалом тривають нові розробки продуктів, яких ніколи ще не було.
- Як цього року змінилися умови продажу ЗЗР? В чому особливість цього року, у порівнянні з минулим?
- Умови не змінилися. Для частини нашої продукції зменшили ціну, пішли назустріч нашим аграріям. Але в цілому як була передплата й кредитні умови, так і лишилися. Особливих якихось змін проводити сенсу не було.
- Цьогоріч зросли продажі продукції?
- Так, на 20%. Причому, за всією лінійкою. Це вкотре говорить про те, що в ЗЗР використовують усю лінійку, а не вибирають якісь конкретні препарати.
- Нинішній сезон у контексті кліматичних умов був особливим?
- Ще б пак. Спочатку були заморозки, потом посуха. Два тижні тому був у Херсоні — там все горіло. Озима пшениця частково вимерзла й там, де повинні були зібрати хороший урожай, збирали мінімум.
- Які критерії для вас ключові під час вдосконалення препаратів?
- Це, в принципі, загальна тенденція. Якщо раніше можна було брати один продукт, з однією ДР, додавати туди щось інше, то нині наше виробництво дозволяє виробляти 2-х, 3-х і навіть 4-компонентні продукти. Це, у свою чергу, дозволяє за мінімальних затрат отримувати максимальну ефективність. Не потрібно вносити багаторазові препарати, достатньо одного. Й він забезпечить захист від хвороб і шкідників.
- На якому етапі будівництво лабораторного центру в Черкасах?
- Зараз триває забезпечення обладнанням і навчання персоналу. Ще трохи і ми анонсуємо відкриття. Це буде найпотужніший у країні науково-дослідницький комплекс площею понад 2000 кв.м. Тут не лише контролюються діючі речовини, а й робиться аналіз ґрунту, рослин, залишків пестицидів, перевірка на наявність мінеральних елементів. Також розробляємо нове для України мікродобриво на основі кремнію, що, у свою чергу, захистить рослину в умовах досить суворого клімату.
- Який сьогодні середній портрет українського агронома? Стара школа відходить? Якщо так, то чи з’являється на її місці нова?
- Складно визначити середній портрет. Багато що залежить як від самого агронома, так і від власника господарства. Деякі скаржаться, що власник не пускає на курси й семінари, такі агрономи черпають інформацію лише з інтернету чи якихось каталогів. З іншого боку, є прогресивні агрономи, котрі крокують у ногу з часом, використовують усі високоінтенсивні технології для отримання великих врожаїв.
Хоча, знову ж таки, у всіх різний бюджет. І тут уже не питання «школи». Ми можемо засіяти вітчизняними гібридами, та є Monsanto, Syngenta, Limagrain, де потенціал закладений вище. Якщо хочемо отримати потенціал, який закладено у тій же кукурудзі, слід зробити систему мінерального живлення для рослин, обробку ґрунту, правильну систему захисту. Якщо зекономимо на гербіцидній чи фунгіцидній обробці, то навряд чи отримаємо потрібний результат.
- А є ще «старожили», котрі працюють як колись — умовно кажучи, за радянськими підручниками?
- Майже не лишилося. Прогрес торкнувся усіх сфер сільського господарства. Ви погляньте, що раніше дорогами їздило, які комбайни, трактори, та що зараз. Так само і в нашій сфері використовують прогресивні технології. Як колись — уже не пройде.
- А щодо «нової школи» агрономів?
- Вона є, та їм ще є куди рости. Навіть випускники факультету захисту рослин нашої аграрної академії, яких рекомендували як найкращих, виявилися, м’яко кажучи, не зовсім готовими. На мою думку, щоб бути спеціалістом, слід не лише читати підручники. Є ж «польові професори», котрі готові брати студентів із собою в поля. Прийшла осінь, посівна. Поїхали — протруювання насіння. Весна, обробка — вносимо перші гербіциди. Тільки тоді вони отримають розуміння усього процесу.
- Якісь особливості виділили у сучасних українських агрономів?
- Раніше проблему вирішували, коли вона вже траплялася. Умовно кажучи, є жук — прибираємо, з’явилась хвороба — позбавляємося. Нині ж переходять більше до профілактики, попередження появи хвороб, шкідників. Не поголовно, але більшість до цього йде.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта