Не секрет, що Агро – це модно! Сучасні комбайни, сіялки, ворушилки, розумні дрони, потужні трактори не залишають байдужими не тільки аграріїв, але й пересічних громадян. В них міць, функціональність та сучасний дизайн, яким віддають перевагу українські чоловіки - сильна половина аграрного сектору країни.
А через що виражають власну самобутність та якому стилю віддають перевагу успішні жінки, що підкорили агробізнес? Щоб дізнатися, Інформаційне агентство AgroNews.ua започатковує новий проект: «Модно бути агро». Ми з’ясуємо, як одягаються найуспішніші жінки українського агробізнесу; одягу та аксесуарам з яких рослин віддають перевагу і чи розповсюджують агромодні тенденції в маси?
Наша перша героїня – Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії «Зоря», голова агрокомісії, депутат Житомирської обласної ради.
Знайомство журналістів AgroNews.ua з Іриною Костюшко почалося давно, адже пані Ірина – визначний приклад української жінки, завдяки якій льонарство в Україні виходить на якісно новий рівень. До того ж, 3 роки поспіль Ірина Костюшко організує Фестиваль льону у с. Стремигород Житомирської області. А в цьому році Фестиваль набув Міжнарожного статусу та його відвідали понад 7 тисяч людей.
Комфортний одяг та відповідність до дрес-коду
Зовнішній вигляд пані Ірини дуже самобутній. Під дію її харизми, краси та сили характеру потрапляєш практично одразу, і все ж таки впевнений, оптимістичний і особливий уважний погляд видає в Ірині Костюшко сильну людину та досвідченого керівника. Я попросила розповісти про власні уподобання і ставлення до моди жінки, яка підкорила агробізнес.
«Прикладом відношення до одягу та аксесуарів для мене стала зустріч з американським мільярдером – Стюарт Резник. Маючи можливість вдягати одяг й аксесуари найдорожчих брендів, у нього був годинник, який він носив з юності. Коштував він 20 доларів. Останнім часом я обираю для себе одяг, у якому відчуваю себе комфортно. Також для мене важливим є відповідність дрес-коду в залежності для чого я його купую. Це можуть бути різні бренди: вітчизняних й іноземних виробників. Не обов’язково супердорогі та відомі бренди. Єдине, що я приділяю велику увагу взуттю та сумочкам, тому що одяг може коштувати скільки завгодно, але ці речі мають бути гарної якості. Як правило, вони дорожче коштують», - зазначила пані Ірина на початку розмови.
«Одяг з льону можна передавати у спадок, який з часом буде міцніше і дорожче»
Враховуючи те, що для мене є важливою ідея відродження льонарства в Україні – у моєму гардеробі останнім часом з’являються речі саме з льону. На превеликий жаль, лляна тканина тільки іноземного походження, але я вірю, що настануть часи, коли буде можливість купувати лляний одяг вітчизняного виробництва.
На цій світлині Ірина Костюшко в своїй найулюбленішій лляній сукні з вишивкою ручної роботи, яка була пошита на її замовлення.
«Я відчуваю себе в ній комфортно й завжди користуюсь можливістю, коли можу її одягнути. І вона не втрачає свою якість. У цьому й особливість льону – з роками він стає тільки міцнішим. Льняна тканина не втрачає свою якість з роками та під час прання. Тому коли в гробницях знаходили фараонів, лляний одяг після стількох століть не втрачав свою якість. Також у цієї сукні легше відчувається спекота і це ще одна особливість льняної тканини» - зазначає вона.
І дійсно, основні властивості льону це - зносостійкість і міцність; екологічність; повітропроникність; здатність відводити тепло і вологу.
«Саме з льону - довгунця який виростила на наших полях, я хочу виробити тканину ручної роботи на старовинному обладнанні»
«Для того щоб виробити тканину з льону - довгунця потрібен як мінімум рік, саме стільки часу займає повний ланцюг виробництва лляного полотна. Спочатку льон - довгунець потрібно виростити (з березня по вересень), потім викласти його у валки для того, щоб він близько 30-40 днів вилежався, що є наступним після вирощування етапом виготовлення лляного полотна (так як ви бачите на фото).
Синтетичну тканину можна виготовити протягом 4 – 6 тижнів, а натуральну з льону близько 1-го року. Але я сподіваюсь не потрібно пояснювати в чому різниця між синтетичним одягом та натуральним з льону, і тут справа не лише в корисних властивостях тканини з натуральної сировини, а в особливій енергетиці , яка передається з теплом та турботою від працелюбних рук наших бабусь.
Саме з льону - довгунця який виростила на наших полях, я хочу виробити тканину ручної роботи на старовинному обладнанні. Це робочі місця для бабусь на селі, а для нас ексклюзивна лляна тканина ручної роботи, одяг з якої можна передавати у спадок, який з часом буде міцніше і дорожче», - зазначає пані Костюшко.
Дійсно, льон володіє унікальними властивостями, що сприяє людству звертатися до нього не одне тисячоліття. І сьогодні, незважаючи на грандіозний розвиток хімічної промисловості по виготовленню різних штучних волокон і синтетичних матеріалів, вирощування льону і виробництво з нього тканин і ниток не зменшилася. Льон залишається популярним, як і багато тисяч років тому.
Дещо з історії льону
Про лляні тканини можна прочитати вже в Біблії, а зразки цих тканин, які використовувалися людьми в VIII–III ст. до н.е., були виявлені в стародавніх розкопках в Швейцарії. Це підтверджують музеї, в яких зберігаються стародавні знахідки. Навіть про методи отримання льону розповідають нам старовинні фрески, малюнки на грецьких вазах. Його розстеляли, сушили, потім м’яли, тріпали, і чесали, після чого пряли. Під лляними вітрилами ходили судна, на лляних полотнах дійшли до нас шедеври живопису. Вважається, що по-справжньому серйозно виготовленням лляних тканин зайнялися в стародавній Індії майже 9000 років тому. Потім цю справу запозичили Ассирія, Вавилон, Єгипет і інші країни. Особливо з виготовлення лляних тканин прославився Єгипет, де отримували найтонші, майже прозорі тканини, – через п’ять шарів такої тканини просвічувало тіло.
Якість лляної тканини визначається по довжині нитки, отриманої з 1 кг пряжі. Наприклад, якщо з 1 кг пряжі отримано 10 км нитки, то номер такої нитки – 10. А тепер уявіть, що єгипетські ткачі пряли нитки з номером 240. Як же вдавалося це єгиптянам? Відповідь на це запитання проста – секрет виготовлення таких ниток людством загублений. Така тканина цінувалася за ціною золота. Отже, носили одяг з найтоншого льону тільки царствені особи і жерці. А ще з льону виготовляли бинти для сповивання тіл померлих. З Єгипту льон перейшов в Грецію, про нього писав давньогрецький історик Геродот. Він доніс до нас відомості про те, що в дар Афіні Родоській принесли тканина, нитка якої складалася з 360 найтонших ниток. Таку тканину, що була на вагу золота, виробляли і в стародавній Колхіді, тобто там теж знали про ці секреті. Історики припускають, що похід аргонавтів у Колхіду за золотим руном» був пов’язаний саме з метою розгадки секрету виготовлення найтоншої лляної тканини. Секрет не дійшов до нас.
Ллняні шати полюбилися і римлянам, а від римлян льон запозичили галли і кельти, інакше кажучи, вся Західна Європа. У Середньовіччі та в епоху Відродження лляні тканини були найбільш поширені. Але поступово давні секрети виготовлення тонких тканин губилися, а льон у деяких країнах стали використовувати на примітивному рівні. Так чи інакше, льон використовували і в Середній Азії, і в Австралії, і в Східній Європі.
Звідки прийшла культура льону до нас на Русь? Історики припускають – з Греції. У всякому разі, до утворення Київської Русі льонарством вже давно займалися слов’янські племена, в Прибалтиці в язичницькі часи були боги-покровителі льону. Літописець Нестор у «Повісті временних літ» розповідає про те, як обробляли льон, а також про виробництво лляних тканин і масла Печерськими ченцями.
"Тут справа не лише в корисних властивостях тканини з натуральної сировини, а в особливій енергетиці , яка передається з теплом та турботою від працелюбних рук наших бабусь" - Ірина Костюшко
Цілющі властивості льону
На Русі з особливою повагою ставилися до льону, його цінували за цілющу силу, а чистий, білий лляний одяг був символом моральної чистоти.
А за останній час інтерес до лляних тканин виріс і з тієї причини, що людство оцінило екологічність льону в цьому світі, де так багато втрачено не тільки матеріального, але і духовно-морального.
Катерина Звєрєва, AgroNews.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта