Ініційовано скасування державної реєстрації прав оренди нерухомого майна

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Дієвим, але малоймовірним варіантом вирішення проблеми рейдерства є скасування державної реєстрації прав оренди нерухомого майна в принципі. Таку думку висловив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Він нагадав, що проблема «перехоплення» права на земельні ділянки почалася в 2013 році. До цього права на ділянки реєструвала держава в, так званому, Державному реєстрі земель, який вівся в складі Державного земельного кадастру. Зі вступом в силу нового законодавства офіційне визнання прав на нерухомість здійснюється Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за який відповідає Міністерство юстиції України.

«При цьому, відомості про раніше зареєстровані права на земельні ділянки зі старого реєстру в новий ніхто не переносив, а реєстрація прав на землю в 2013 році, де-факто, почалася з «чистого аркуша». Таким чином, нехитре «циркачество» з «подвійний орендою» стало суворою реальністю вітчизняного агробізнесу», ‒ пише Мартин.

Він зазначив, що схема проста: при «живому» орендарі видаємо селянам-власникам паїв деяку суму коштів готівкою, обіцяємо орендну плату побільше, після чого негайно підписуємо «нові» договору оренди і реєструємо право користування в мін'юстівських реєстрі прав.

В силу досить хитромудрої схеми «інформаційної взаємодії» кадастру з реєстром прав, відомості про раніше зареєстровані права на ділянки до реєстратора банально не доходять, і, вуаля, тепер земля у «нового» користувача! «Старий» ж орендар тепер повинен доводити, що він не верблюд, і в стані напівнепритомності спостерігати, як на його поля урочисто заїжджає чужа техніка збирати вирощений ним урожай», ‒ описує картину заступник голови ради Асоціації.

Він додає, що вирішити проблему «подвійної оренди» можна досить просто. Для цього потрібно вилучити у Держгеокадастру базу даних Державного реєстру земель (версія на 01.01.2013 року) і, не дивлячись на опір Мін’юсту, «прикрутити» її до програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по повній аналогії з іншими закритими нині державними реєстрами (іпотек, заборон відчужень і т.п.).

При цьому навіть самий тупий реєстратор прав після введення кадастрового номера ділянки повинен тут же бачити наявність «старої оренди» і не мати ніякої можливості проігнорувати цей факт. Після цього лавочка «подвійний оренди» прикриється раз і назавжди», ‒ зазначив експерт.

За його словами, до такого рішення все вже готово, але Держгеокадастр «швидше вдавиться, але ні з ким добровільно не поділиться своїми базами даних».

Інтереси ж власників та користувачів ділянок при цьому взагалі мало кого хвилюють. Головне для нашого чиновника - можливість монопольного контролю над інформацією про майнові права і, чого вже гріха таїти, маніпулювання нею в «ручному» режимі», ‒ наголошує Мартин.

Він пише, що для того, щоб злегка остудити запал селян, які за 200 гривень готівкою готові підписувати скільки завгодно «нових» договорів оренди, типовий договір оренди земельної ділянки доцільно доповнити власноруч підписаних власником ділянки запевненням, що ділянка не перебуває в користуванні третіх осіб, а сам власник обізнаний про відповідальність за шахрайство, передбаченої Кримінальним кодексом України.

Тим, хто вже постраждав від рейдерства, хочеться нагадати про таку цікаву штуку, як страхування відповідальності державних реєстраторів, яку багато тупо не помічають. Страхова сума у ​​нотаріуса - 3,2 млн. грн, а у юрособи публічного права - 1,6 млн. грн. Може пора подумати про механізм реального відшкодування шкоди від надміру нахабних реєстраційних дій?», ‒ запитує експерт.

І на останок додає, що «дуже елегантним, але, на жаль, малоймовірним, варіантом вирішення проблеми рейдерства є скасування державної реєстрації прав оренди нерухомого майна в принципі».

Ця вражаюча своєю новизною ідея спершу здається лякаючою, але рекомендую як-небудь помріяти про неї на дозвіллі. Які реальні вигоди від наявності обов'язкової реєстрації? Наявність «чиновницької надбудови» в орендних відносинах? Додаткові транзакційні витрати? Вічний ризик втрати прав через самодурства, недолугості або несумлінності чиновництва? Що і кому реально гарантує реєстрація оренди? Загалом, була б реальна політична воля вирішити проблему, а позбутися від «земельної» рейдерства можна дуже і дуже швидко», ‒ підсумував Андрій Мартин.