Чим український та казахський ринки схожі, чому казахи залучають вітчизняних експертів до створення власних асоціацій та перспетиви молочарів в Середній Азії, розповідає керівник проекту Dairy Global Experts Любомир Дикун.
Три роки тому консалтингова компанія Dairy Global Experts (DGE) вперше вийшла на аграрний ринок Казахстану. Сьогодні DGE комплексно обслуговує 22 оператора, супроводжуючи будівництво і модернізацію молочних ферм, навчаючи персонал для роботи на фермах, консультуючи власників і менеджерів молочної індустрії. “Нам вдалося запустити ту ж модель розвитку молочного ринку в Казахстані, по якій ми розвиваємо український ринок уже багато років”, - розповідає Любомир Дикун, керівник проекту.
Команда DGE сприяла створенню в Казахстані Асоціації молочних компаній і проводить щорічний Молочний конгрес, який збирає представників 150 молочних компаній з усього регіону.
Маючи великий досвід роботи на українському ринку, а зараз, працюючи на ринках середньої Азії, можете порівняти динаміку розвитку?
- Відмінність в тому, що на міжнародних ринках, зокрема в Азії, безліч можливостей для ведення молочного бізнесу. За останні роки бажання працювати у них в рази збільшилося. Вони готові розвивати аграрну галузь, адже сьогодні вона найбільш перспективна. Тому держава підтримує фермерів, надаючи їм кредитування, дотації і субсидії. У свою чергу Україна має досвід залучення коштів іноземних інвесторів для підтримки своєї аграрної галузі.
Чим унікальний український досвід ведення молочного бізнесу? Чому такий великий попит на ваші послуги?
- У країнах Азії є державна підтримка бізнесу, тому почати вести свою справу там трохи легше, ніж в Україні. Однак, на жаль, в пострадянських країнах немає експертів, технологій і відповідного досвіду в створенні сучасних ферм. Варто відзначити, що в цих країнах гостро стоїть питання кваліфікованих кадрів. У них є кошти і можливості, проте не вистачає досвіду і доступу до передових технологій.
На цих ринках інвестори в більшості випадків не мали досвіду роботи в аграрному бізнесі, тому відкриті для залучення людей, експертів, консультантів, які з нуля створили бізнес і вивели його на топовий рівень. З такими потенційними клієнтами працювати легше адже вони знають, чого хочуть, і впевнено передають важелі управління бізнесом в руки експертів.
Чому країни пострадянського простору привертають саме українських експертів, а не американських або європейських, наприклад, хоча кошти у них є? На це маса причин: у нас немає мовного бар'єру, у нас спільна історія, давні дружні відносини і ми відкриті для обміну досвідом. Всі ці фактори створюють сприятливі умови для плідної співпраці.
Наскільки, на ваш погляд, розвиваються аграрні ринки середньої Азії, зокрема ринок Казахстану? Що є перевагою цієї країни і які перспективи у агросектора?
- У Казахстані прямий вплив на розвиток бізнесу, в тому числі аграрного сектора, має держава. У зверненні президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва до казахам детально розписані його плани щодо розвитку агропромислового комплексу до 2020 року. Варто зауважити, що українська модель ведення аграрного бізнесу, зокрема розвитку молочного сектора, яку вибудувала Асоціація виробників молока (АВМ), збігається з цілями президента Казахстану.
У наших країнах залишилися молочно-товарні ферми (МТФ) і способи ведення бізнесу, засновані ще в СРСР. Однак останніми роками консультанти DGE працюють над впровадженням нових технологій в Україні, реконструкцією старих комплексів і ферм, створенням нових програм управління господарством. І ці реконструйовані комплекси старого зразка працюють не гірше нових сучасних комплексів. Однак в Казахстані МТФ поки залишаються без змін.
Цього року казахи зробили акцент на програмах з розвитку сімейних ферм і кооперативів. Однак ми говоримо про інвестування в нові проекти. Ми пропонуємо їм вкладати кошти в масштабні молочні комплекси, оскільки це економічно вигідніше. Наш досвід показує, що оптимальний варіант - створення комплексів від 400 голів ВРХ з можливістю реконструкції або розширення для утримання до 2400 голів ВРХ. Саме в такому варіанті бачимо ефективність ведення молочного бізнесу.
Українські компанії, які обслуговують аграрний сектор, зараз активно освоюють ринки Середньої Азії? Чи є у них перспективи і чи можуть вони конкурувати з міжнародними компаніями за якістю технологічних рішень?
- Зараз ми працюємо над проектом Dairy Center Asia, що об'єднує українських виробників і допомагає їм вийти на міжнародні ринки. Ми зіткнулися з проблемами в роботі на міжнародних ринках, коли почали відкривати ринки Казахстану, Узбекистану, Грузії. Самостійно досліджували, аналізували і відкривали нові ринки, однак зараз співпрацюємо з міжнародними фінансовими та державними структурами, переробними підприємствами та профільними асоціаціями. Ми хочемо створити платформу, на якій українські компанії об'єднаються і зможуть ефективніше освоювати нові ринки. Ми розуміємо, як результативно вийти на ці ринки, тому і пропонуємо об'єднатися українським компаніям для створення каталогу українських продуктів і послуг, щоб спільно представляти Україну на міжнародних виставках і семінарах, брати участь у спільних проектах.
Розкажіть про кілька проектів, реалізованих в Казахстані або країнах Центральної Азії, якими пишається компанія. Наприклад, про тих, які можна масштабувати на інші регіони?
- Одне з таких досягнень - проведення дослідження ринків різних країн. Наші консультанти вивчили стан ринків Вірменії, Монголії, Грузії, Узбекистану, Казахстану, виявили слабкі і сильні сторони ринку кожної з цих країн. Ми ділимося придбаним досвідом з країнами, які цього потребують - семінари, конференції, конгреси. Це наші основні інструменти для впровадження знань і технологій.
Перші досягнення, якими ми пишаємося, це проведення десяти Молочних конгресів в Україні, на кожен з яких ми запрошуємо іноземні делегації. Тепер ми можемо підкреслити те, що провели 2 Молочних конгресу в Грузії і 2 Молочних конгресу в Казахстані. Зараз готуємося до третього Молочному конгресу в Казахстані. Також проводимо навчальні тренінги в Україні, на які запрошуємо цілі групи фахівців. Вже заплановано низку навчальних курсів для іноземних партнерів на базі господарств, що входять до складу Асоціації виробників молока (АВМ).
Одна з найяскравіших наших перемог - заснування Асоціації виробників молока (АВМ) та Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) в Грузії. Також ми організували Центр молочного тваринництва в Південному Казахстані, завдяки якому надаємо консультаційний супровід господарствам регіону, проводимо підбір і навчання персоналу. Ще одна послуга, яку ми надаємо, - поставка племінних тварин. З Казахстаном співпрацюємо з цього напрямку ще з 2015 року. З тих пір поставили понад 2000 племінних тварин. Також провели аудит МТФ для 30-ти аграрних підприємств Казахстану і забезпечуємо консультаційним супроводом 10 казахських господарств. В Узбекистані у вересні стартує запуск відгодівельних майданчиків на 1200 голів, розробкою і супроводом яких займаються фахівці DGE.
Зараз запустили 2 проекти "під ключ" по будівництву МТФ в Казахстані. Тобто це технологія будівництва ферми з нуля: від проектування бізнес-планів і креслень ескізів до вибору майданчика під забудову, поставки нетелей, підбору персоналу та виходу на планові показники.
Яким ви бачите розвиток аграрних ринків в країнах присутності?
- Зараз в країнах Азії є більше можливостей, ніж колись було у нас. Головне - вчасно і правильно їх використовувати. Мова не йде про конкуренцію, головне щоб держава і власники аграрного бізнесу або його потенційні інвестори правильно почали господарювання. Зараз домінантною є тенденція до збільшення і розширення аграрного сектора в країнах Азії. Адже з давніх часів аграрний сектор є основою для розвитку будь-якої країни.
Який досвід українських компаній міг би знадобиться казахським компаніям?
- Молочна галузь переживає не найкращі часи. Низька ціна на молоко не дає розвиватися виробнику, висока ціна стримує розвиток переробних підприємств. Саме кооперативний рух змогло б врівноважити важелі гойдалки, на якій знаходиться і виробник, і переробник.
Наприклад, з десяти топ-переробників молока в світі шість - кооперативи. Справляє велике враження історія успіху найбільшого кооперативу в світі - новозеландського молочного гіганта Fonterra. У 2015 році виручка компанії склала 17,4 млрд. доларів, а обсяг переробки досяг 21,6 млн. тонн. До складу компанії входять близько 10,5 тис. ферм. Саме біржа Fonterra встановлює ціну на молоко, на яку орієнтується весь світ.
Сільське господарство має велике значення тому, що воно є однією з найбільших галузей економіки країни. Однак, навіть одна з небагатьох галузей в Україні, яка є бюджетоутворюючою і тієї, яка з року в рік демонструє розвиток. 42% ВВП країни - це саме продукція сільського господарства. Саме в такій галузі, де працює велика кількість компаній світового рівня, ми постійно відчуваємо нестачу кадрів. Ця проблема зараз є ключовою для АПК країни і також лімітуючим фактором для розвитку сільського господарства, в тому числі молочно-товарних ферм. Саме тому ферми-учасники АВМ кілька років тому створили окремий проект по залученню молоді на роботу в сільському господарстві, їх навчання, адаптацію до нових підходів, технологій, знань. Був створений проект «Майбутні фермери країни», де працювали зі школярами, майбутніми абітурієнтами вузів. А в цьому році вже було створено перший інноваційний навчальний заклад - Український Аграрний Ліцей, який працює над навчанням школярів і підготовкою їх до роботи в сільському господарстві. Український Аграрний Ліцей буде застосовувати програми і методології навчання тих країн, які визнані лідерами в сфері освіти - Естонії, Фінляндії та США. Вже ведеться робота над створенням Аграрного Університету, який буде працювати абсолютно по іншому типу і методологіям, ніж традиційні аграрні університети.
Анастасія Рінгіс
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта