Аграрні дотації: які зміни пропонують профільні асоціації?

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Іван Киричевський

журналіст Agravery.com

Минулого тижня прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив намір виділити наступного року на підтримку фермерів одразу мільярд гривень. При цьому дотації продовжать нараховувати й іншим агровиробникам, у розмірі 1% від валового виробництва агропродукції в Україні.

Водночас,  Центр протидії корупції заявив, що «два мільярди гривень Януковича були роздані агробаронам-друзям президента Порошенка». При тому, що ці гроші обіцяли виділити силовикам. В ЗМІ почали закликати відмовитись у наступному році від дотацій з держбюджету як «корумповану» систему держпідтримки, яка працює виключно на олігархів. 

Хоча, як заявив народний депутат, член аграрного комітету ВР Леонід Козаченко, 50% із згаданих вище 2 мільярдів отримали якраз малі та середні виробники молока та свинини. За його словами, на долю підприємств "Миронівського хлібопродукту "припало 37% (за даними ДФС 42% - Ред.) від всього обсягу держпідтримки аграріям. При цьому МХП отримав дотації не лише на виробництво курятини, але й молока та овочів.

Скасувати дотації також зараз не вийде, наголошує нардеп. У Податковому кодексі зазначено, що дотації аграріям мають працювати ще наступні чотири роки. Але реформувати систему дотацій треба, впевнені експерти. У четвер, 31 серпня,  відбулась прес-конференція за участі керівників основних аграрних асоціацій України, де обговорювались необхідні зміни.

Леонід Козаченко, народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань, голова Української аграрної конфедерації

 - Систему дотацій у її нинішньому вигляді варто зберегти. Але при цьому потрібні ще деякі кроки. Наприклад, для крупних агрокомпаній варто запровадити податок на нерозподілений прибуток. Це має стимулювати вкладати гроші у виробничі новації, у закупку нового обладнання для агровиробництва. Водночас треба знизити мито на імпорт високотехнологічного обладнання для агропромисловості. Теоретично, можна розширити список культур, на які нараховуватимуть дотації. Наприклад, на вирощування хмелю, льону чи інших нішевих культур. Але потрібно прораховувати, чи матиме така культура попит на внутрішньому та зовнішньому ринку, і чи варто її зараз вирощувати взагалі.

Але спочатку треба нарешті призначити нового міністра аграрної політики. Поки нема профільного міністра, подібні пропозиції нема з ким обговорювати.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

- Проблема не у тому, що Косюк отримав забагато. А проблема у тому, що інші аграрії отримали замало. Поясню: за Податковим кодексом, суму дотації має нараховуватись просто  за валом «дотаційної» продукції, яку виробило певне підприємство. Але Мінфін та ДФС у підзаконних актах прописали, що суму дотації потрібно вираховувати із частки дотаційної продукції у структурі прибутку підприємства. Тому члени нашої асоціації в лютому отримали в 10 раз меншу суму дотацій від належної за Податковим кодексом, у березні – у 3 рази меншу від належної.

Виправити це дуже просто. Проекти підзаконних актів, які наводять лад в порядку нарахування дотацій є. Їхні тексти уже погоджені з Мінагрополітики. Потрібно, щоб Мінфін та ДФС їх нарешті погодило. Окремо наголошу: дотації нараховуються виключно на вид продукції. Не можна обмежити суму такої допомоги, яку можуть отримати великі, малі чи державні агропідприємства. Конституція забороняє дискримінувати за будь-якою ознакою.

Малим фермерам треба пояснювати: нема сенсу вирощувати на чотирьох гектарів пшеницю, бо це наперед збиткова справа через невеликі масштаби виробництва. Можна лише на одному гектарі вирощувати справді сортові яблука, які куплять навіть у Південно-Східній Азії. Вже є фермери, які вже таким займаються, і які в принципі не потребують дотацій від держави.

Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу

- Варто спочатку дочекатись підсумків року, аби отримати остаточні дані щодо рентабельності «дотаційних» видів діяльності. Якщо не буде відчутних змін, тоді треба буде змінити параметри нарахування дотацій. У Податковому кодексі прямо написано, що такий вид допомоги працюватиме лише 5 років. За цей час наші агровиробники мають «стати на ноги», щоб успішно конкурувати із своїми європейськими колегами. Навряд чи ми зможемо подовжити дію програми аграрних дотацій ще на 5 років.

Сергій Карпенко, генеральний директор Союзу птахівників України

- В принципі, птахівників система дотацій у її нинішньому вигляді влаштовує. За 2017 рік поголів’я птахівництва збільшилось на два мільйони одиниць. Малі та середні птахокомплекси нарешті почали нарощувати обсяги виробництва своєї продукції. Дотації тут зіграли свою відчутну роль. Птахівники змогли отримувати допомогу, не прив’язану прямо до рівня своєї прибутковості.

Девальвація національної валюти обернулась подорожчанням засобів виробництва, які займають 60% собівартості виробництва м’яса. Тому у 2014 році поголів’я птиці довелось скоротити на 6 млн голів, у 2015 році – 10 млн голів, у 2016 – на 2 млн голів. Минулого року рівень рентабельності виробництва м’яса птиці становив 5%, курячих яєць – 0,5%. За таких умов прибутковими були лише підприємства компаній «Авангард» та МХП, і лише такі компанії змогли отримувати суттєву допомогу в рамках спецрежиму ПДВ.