Помилка, що коштує аграрію кілька тисяч доларів у рік

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Протягом усього минулого аграрного сезону фахівці компанії LNZ Group здійснювали проект «ЄВРОполігон» (EUROpolіgon). Його метою було всебічно з’ясувати, як краще вирощувати в Україні кукурудзу, щоб отримати найвищий прибуток та не витрачати зайві гроші на технології, що себе не виправдовують.

 

 

Провідну роль у дослідах відігравали директор СТОВ «ЛНЗ Агро» (складова LNZ Goup) Роман ФРАНЧУК та науковий співробітник цього підприємства Анатолій ДАЦЕНКО. Звісно, проект відбувався під керівництвом Голови наглядової ради LNZ Group Дмитра КРАВЧЕНКА, якому і належить ідея створення EUROpolіgon. «Агробізнес Сьогодні» поспілкувався з аграріями підприємства «ЛНЗ Агро» і попросив розповісти про деталі цього масштабного експерименту, а також про його практичні наслідки, що могли б бути корисними будь-якому фермерові, який займається кукурудзою.

• Ви вивчали умови вирощування кукурудзи на зерно… Де саме?
  

Анатолій Даценко: Для отримання якомога більш достовірних результатів посіви були закладені в кількох географічних місцях України: обрали три кластери у Черкаській області і один у Сумській на різних ґрунтах та за різних умов довкілля. Загалом під «ЄВРОполігон» було відведено майже 200 ділянок загальною площею 130 га, причому розмір кожної окремої ділянки дорівнював півгектару.

• З якими компонентами проводилися досліди?
  

Анатолій Даценко: З усіма, що застосовуються у сучасній інтенсивній технології вирощування кукурудзи. Вносилися різні добрива, мікроелементи, засоби захисту рослин, додаткове підживлення. Експериментували і з попередниками, вони бралися різні: сіяли кукурудзу не лише по сої чи пшениці, а й по найгіршому — соняшнику. Були ділянки, засіяні зі стартовими добривами й без них. Ділянки з рідкими, й окремо з кристалічними добривами. Словом, застосовувалися різні комбінації, щоб виявити найкращі технології із тих, що є зараз на ринку.

• Отже, ви врахували багато різних чинників. А якою була головна мета?
  

Анатолій Даценко: Враховували максимум вхідних параметрів з тим, щоби потім вийти на результат у грошовому вимірі. Тобто кінцевим орієнтиром була прибутковість, яку може отримати аграрій, вибравши для себе ту або іншу стратегію вирощування качанистої.

Роман Франчук: Ми, як і всі інші виробники, не хочемо бути сліпими жертвами маркетингу. Тому й вирішили перевірити усі компоненти агротехнології на практиці. Проект тривав в умовах абсолютної відкритості. На ділянки «Європолігону» міг приїхати будь-хто з аграріїв, хто чув про цей експеримент і ним зацікавився. І приїжджали, знайомилися. А висвітлювали ми проект в аграрній пресі й у нас на сайті.

• Ще до початку вирощування кукурудзи важливо розуміти водний і мінеральний режими ґрунту, температуру повітря та інші чинники…
  

Анатолій Даценко: Так. І ми розпочали з того, що за допомогою компанії «АгріЛаб» провели агрохімічний аналіз полів. Далі розробили рекомендації, як досягти врожайності кукурудзи в сухому зерні не менше 10 т/га. Цю цифру узяли за базову мету, незалежно від умов тієї або іншої ділянки.

• Як ви вибирали посівний матеріал?
  

Анатолій Даценко: У відповідності з кон’юнктурою, що склалася нині на українському ринку, брали популярні й перспективні гібриди. Відповідно, вартість насіння кукурудзи теж різнилася, іноді суттєво. Досліджувалася довга лінійка із 68 гібридів різних груп стиглості від Monsanto, Syngenta, DuPont Pioneer, Limagrain, Dow Seeds. У різних компаній посівна одиниця коштує від $60 до $150. Для кожного гібриду вивчали ефективність застосування як дешевших, так і дорожчих препаратів. При цьому сіяли контроль по кожному із гібридів, як це й слід робити за євростандартами. Гущину посівів забезпечували згідно із рекомендованими нормами компаній-виробників.

• Насіння нині всі прагнуть протруювати — згадаймо хоча б дошкульного жука дротяника.
  

Анатолій Даценко: Так, звичайно протруювали. Випробували декілька протруйників (круізер, пончо, максим). А одну ділянку посіяли взагалі без протруювання насіння. При польових обстеженнях ділянки без протруювання насіння було виявлено велику кількість — дротяника та рослин, пошкоджених шкідником. Урожайність ділянки значно знизилась — зібрали уполовину менше, ніж на ділянках із протруєним насінням.

• А як щодо захисту від бур'янів? Провідні виробники агрохімії пропонують свої варіанти…
  

Роман Франчук: У дослідах «Європолігону» було використано п'ять конкурентних систем агрохімічного захисту. Це продукти різних компаній, які за біологічною ефективністю, як виявилося, не дуже розрізняються. На момент збирання врожаю на полях, підданих захисту у будь-якому варіанті, бур'яни практично ніде не спостерігалися. Все я б відзначив як кращу схему від Syngenta, вже роками напрацьовану у нашому господарстві.

• Цією весною, кажуть, було холоднувато, кукурудза переживала стрес. Як це вплинуло на сходи?
  

Роман Франчук: Але там, де вона була оброблена гуматами, показала кращі результати. Обробляли поля як американськими, так і вітчизняними гуматами.

Анатолій Даценко: Лабораторія «АгріЛаб» має безпілотний літак, за допомогою якого облітувалися поля зі сходами й робилася велика кількість фотознімків. Можна було аналізувати стан рослин, так би мовити візуально з висоти пташиного польоту. Бачили і зміну кольору рослин, і «блюдця».

• Ви досвідчені виробники… але, може, зробили для себе якісь несподівані відкриття?
  

Роман Франчук: Із деякими препаратами ми раніше не були знайомі, це ті новинки, які щойно заходять на український ринок. На «ЄВРОполігоні» ми досконально вивчали їхню дію і зробили висновки. Виявили препарати, які майже не дають ефекту. А інші — навпаки, стали відкриттям. До прикладу, здивувало добриво «Доктор Грін» (Dr Green). У нього і ціна приємна, і прибавку урожаю він дав чималу.

• Урожай збирали спеціальною технікою?
  

Анатолій Даценко: Ні, за допомогою звичайного нашого комбайна Case Axial-Flow 6088, оснащеного жаткою New Holland. Зерно, зібране на кожній із ділянок, зважували на польових автомобільних вагах. Далі у лабораторії Лебединського насіннєвого заводу визначали по кожній ділянці вологість зерна, масу 1000 насінин, чистоту зернової купи, наявність битих і дроблених насінин, а також ознаки захворювань й ушкоджень шкідниками. Якість зерна є сьогодні головною складовою ціни на нього. Якщо, наприклад, маєте 3% чи 15 % битого зерна — це продукція різної якості: одна може піти на експорт, інша — ні. Потім за допомогою формул переводили показники у сухе зерно, враховували послуги елеватора, а у підсумку калькулювали прибуток у грошовій формі.

• То які ж практичні висновки може зробити аграрій з ваших дослідів?
  

Анатолій Даценко: Підібрати гібрид під свої строки сівби. Зрозуміти, які стартові добрива йому вигідніше вносити. Може, якісь додаткові мікроелементи. Як робити протруєння, яким протруйником… Багато чого. Ці результати можна використати й вибірково. Проглянувши таблиці, фермер чи будь-який кукурудзовод може зробити для себе й деякі корисні прогнози. Наприклад, чи варто йому купувати те або інше насіння відомої марки, чи при його умовах кращий результат буде, якщо не ганятися за супердорогим брендом. Також знатиме, які йому краще взяти добрива чи засіб захисту від бур’янів. Прогнозуватиме, який із застосованих препаратів дасть більший прибуток саме в його конкретних умовах. Тобто агровиробник не купуватиме «кота в мішку».

Роман Франчук: Ми експериментували із багатьма цими параметрами й раніше. А цього агросезону вирішили комплексно систематизувати дані і відкрити їх для всієї України. Для підтвердження вірогідності отриманих результатів були запрошені представники насіннєвих компаній DuPont Pіoneer, Dow Seeds, Monsanto, Syngenta. Крім того, аудитор відомої міжнародної компанії Baker Tіlly Ukraіne Олександр Баськов підтвердив, що польові дослідження проводилися методично правильно, як і отримані на «ЄВРОполігоні» результати. Всі нюанси, виявлені на різних ділянках, увійшли у таблиці розрахунків. Конкретні цифри, а також фотографії відповідних ділянок можна знайти на сайті LNZ Group. І потім або роздрукувати, або використовувати прямо з Інтернету, читаючи на смартфоні.

• Отже «Європолігон» — це своєрідний допоміжний конспект із застосування технологій для тих, хто займається кукурудзою?
  

Анатолій Даценко: …І в кого виникають конкретні питання щодо гібридів, протруювання, добрив, ЗЗР абощо, тобто з усіх питань, пов’язаних саме з цією культурою. Будь-хто отримає інформаційну базу із докладними таблицями безкоштовно на сайті www.europoligon.lnz.com.ua. При правильному догляді й підборі компонентів технології, як виявилося, кукурудза цілком здатна «віддячити» урожайністю понад 10 т/га практично на будь-якому полі. І навіть на бідних ґрунтах, як на Сумщині. При цьому не завжди треба купувати найдорожчу агрохімію.

• Чи буде продовжено експерименти наступного сезону?
  

Роман Франчук: Цьогорічний «ЄВРОполігон» був присвячений кукурудзі, і ми його продовжимо наступного року. Однак плануємо не зупинятися лише на кукурудзі: бачимо, що ринок потребує таких досліджень і на соняшнику.

Записав Ігор Петренко

Почитать другие новости Поделиться с друзьями

Узнать почему АгроScanner
в корне поменял просмотр аграрных новостей

Агробизнес Сегодня / Технологии

Читать в первоисточнике