Парадокси ставлення українців до скасування мораторію на продаж с/г земель, виявлені соціологією.
Парламентські слухання на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі», які відбулися 21 грудня, вкотре засвідчили, що земельна реформа в Україні (як і впродовж попередніх близько двох десятків років) гальмується популізмом політиків і низькою поінформованістю громадян про ті можливості, які їм особисто може дати ринок земель. Політики (за винятком небагатьох) підтвердили, що не поспішають скасовувати мораторій, апелюючи до начебто непопулярності такого кроку серед громадян. При цьому вони посилаються на досить поверхневий аналіз результатів соціологічних досліджень. Ба більше – такі посилання можна розглядати як яскравий приклад маніпуляції громадською думкою, оскільки результат соцопитування напряму залежить від того, як сформульовано запитання.
Про це свідчать результати опитування «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного в рамках проекту USAID АгроІнвест наприкінці 2015 року. Воно відображає думку як усіх громадян, незалежно від наявності у їх власності земельної ділянки, так і окремо – власників земельних паїв1.
Проти скасування мораторію… але хочу продавати землю
Серед інших, респондентам було поставлено, фактично, одне запитання, але у двох різних формулюваннях. Стосувалося воно запровадження ринку сільгоспземель. Спершу запитали про ставлення до мораторію, а потім – про ставлення до права продавати свою ділянку. Розбіжність вражає – і спонукає до висновків.
На запитання «Як Ви ставитеся до скасування мораторію (заборони) на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні загалом?» майже дві третини серед усіх опитаних громадян України (63%) відповіли, що не схвалюють скасування мораторію. Схвалюють його лише 18%; ще 19% не визначилися. Власники паїв ще більш рішуче налаштовані проти скасування мораторію: майже 80% - проти і лише 16% – за.
Читайте також: Зберегти не можна скасувати: що говорили на парламентських слуханнях щодо ринку землі
Простежується зв’язок між ставленням до скасування мораторію та віком респондентів (Рисунок 1). Найбільша частка прихильників – серед людей віком до 40 років (майже чверть), а найменша – серед тих, кому за 70 (менше ніж 10%). Щоправда, у віковій категорії 18-29 років (у тому числі й серед власників паїв) найбільша частка тих, хто ще не визначився зі ставленням до мораторію; найбільше ж прихильників його скасування серед власників паїв віком 30-39 років.
Рисунок 1. Ставлення громадян України (a) та власників паїв (b) до скасування мораторію залежно від віку
Чому ж серед громадян, зокрема серед 6,9 млн власників паїв настільки низька підтримка скасування мораторію і чи розуміють вони, що йдеться про їхнє право продавати землю? Крапки над «і» розставляє відповідь на запитання «Як ви ставитеся до того, щоб Ви мали право безперешкодно продати свою землю тоді, коли Вам це буде потрібно?».
І тут виявляється, що 49% респондентів серед усіх громадян схвально оцінили можливість продавати свою землю; решта розділилися на дві майже рівні групи – тих, хто проти, і тих, хто ще не визначився. Тобто проти такого права – лише чверть. Серед власників паїв бажаючих мати право продати свої паї менше (31%); 48% – проти.
Читайте також: Міністр говорить: основні теми та акценти промов Тараса Кутового
Проте, як серед усіх громадян, так і серед власників паїв, більшість тих, хто хоче мати можливість продати свою землю, але водночас не схвалює скасування мораторію (Рисунок 2). Також понад половину тих, хто ще не визначився у своєму ставленні до мораторію, але бажають мати можливість продати свою землю. Очевидно, що вони не розуміють, що мораторій і продаж землі – речі взаємовиключні.
Рисунок 2. Ставлення до скасування мораторію населення України та власників паїв, які хотіли б мати можливість продати свою землю
Громадяни мало що знають про земельну реформу
Цей парадокс у ставленні до скасування мораторію можна пояснити, оцінивши рівень поінформованості громадян про хід земельної реформи в Україні. Виявляється, 56% опитаних громадян та 45% опитаних власників паїв відповіли, що нічого не знають про земельну реформу; ще 35% громадян та 38% пайовиків оцінили свої знання як поверхневі, і лише 9% громадян та 17% власників паїв оцінили свій рівень поінформованості про стан земельної реформи як нормальний. Фактично, менше 3% від усіх громадян читали законодавство або аналітичні звіти про мораторій, третина - дізнавалися інформацію про мораторій зі ЗМІ або чули від знайомих, решта ж не назвали жодного джерела інформації про мораторій.
Рисунок 3. Ставлення населення України (а) та власників паїв (b) до мораторію (по вертикалі) та рівень поінформованості про хід земельної реформи (по горизонталі)
Очевидно, що серед противників скасування мораторію значно більша частка тих, хто нічого не знає про земельну реформу або має поверхневі знання (Рисунок 3).
Висновок
Як бачимо, відповідь на запитання про можливість продажу землі істотною мірою залежить від того, як сформульоване саме запитання: майже дві третини громадян висловились проти скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення, і при цьому майже половина – за можливість продати свою землю. Такий парадокс дуже зручний для політичних спекуляцій. Більше того, є всі підстави вважати, що саме політичні спекуляції протягом останніх 20 років і призвели до того, що в свідомості громадян України закріпилося заперечливе ставлення до скасування мораторію і навіть саме це слово набуло негативної конотації.
Читайте також: Аграрна ніч у Раді: що депутати змінили у житті аграріїв
Слід враховувати, що внутрішня логіка змін у земельній сфері, які здійснювалися впродовж останніх 20 років, була незрозумілою громадянам. Наслідком стала недовіра до реформ і побоювання змін на гірше. Відтак ситуацією із необізнаністю та недовірою користуються політичні популісти та противники скасування мораторію.
Негативне ставлення до зняття мораторію підживлюється низьким рівнем поінформованості громадян про земельну реформу. Простежується чіткий зв’язок: чим краще громадяни проінформовані про земельну реформу – тим більше вони схильні підтримувати скасування мораторію. Це виводить важливість проведення загальнонаціональної інформаційної кампанії щодо можливостей, які отримують громадяни в результаті скасування мораторію, на один рівень із ухваленням самого рішення про скасування мораторію.
Інша важлива причина несприйняття зняття мораторію полягає в тому, що умови запровадження ринку земель ще нечітко визначені. Люди не знають, що стоїть за словосполученням «зняття мораторію», як буде здійснюватися купівля-продаж землі, чи не призведе відкриття ринку до ще більшого зубожіння, обезземелення селян і занепаду села. Ось чим пояснюється винесений у заголовок парадокс: люди одночасно і проти зняття мораторію і за можливість вільно продати свою землю. Тож зазначеній інформаційній кампанії має передувати чітке і зрозуміле окреслення рамок реформи, яке б містило запобіжники, котрі не дадуть справдитися описаним вище та іншим побоюванням населення України, зокрема власників землі, і дозволять сформувати ефективний, прозорий і передбачуваний ринок земель. Тоді й не залишиться місця для таких парадоксів.
1 Опитування населення відбулося у вересні 2015 року та проводилось методом особистого інтерв’ю з 2041 респондентами у 108 населених пунктах у всіх областях України за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Опитування власників земельних паїв проводилося у листопаді – грудні 2015 року методом особистого опитування у сільській місцевості та методом телефонного інтерв’ю у містах із населенням до 20 тис. мешканців – загалом було опитано 3823 респондентів. Вибірка була стратифікована за областями, триступенева, випадкова і репрезентувала всіх власників земельних паїв України. Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології.
Віталія Яремко, Олег Нів’євський, Олександр Каліберда, Марина Зарицька
фото: Pixabay
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта