Другий день нашої АгроЕкспедиції видався аж надто спекотним, але чи може спека зупинити агроекспедиторів, які твердо вирішили оглянути поля Хмельницької області та запланували візити одразу у три господарства?
Тож ми впевнено вирушили уперед, а компанію нам склали експерти з BASF, «Бізон-Тех» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Хмельницька область виробляє більше сої у загальноукраїнському масштабі, ніж Тернопільська — а саме, 9,5%. За обсягами посівних площ під соєю Хмельниччина займає друге місце у західному регіоні, проте і тут вони скоротилися порівняно з минулим роком. Так, у 2016 році площі під соєю складали 208 тис. га, то у 2017 році вони склали 190 тис. га, тобто зменшилися на 8,5%. Причина скорочення — несприятливі кліматичні умови для вирощування культури.
Наприклад, весна та початок літа були тут не досить теплими, тому рослини сої дещо відстають у вегетації. Але теперішня спека трохи виправить ситуацію, проте й проблем з вологою додасть. А їх і так вистачає, адже опадів цьогоріч було хоч і більше, ніж у минулому році, проте все ж недостатньо. До того ж спека сприяє розвитку та розселенню павутинних кліщів, тому саме зараз багато господарств проводять фунгіцидні обробки посівів, щоб не втратити урожай.
Через затримку у вегетації сої та через більш пізні строки сівби збирати культуру також будуть пізніше, а отже, багатьом аграріям доводиться вносити корективи у сівозміну, адже сіяти після сої озиму пшеницю, як планувалося спочатку, буде вже запізно.
З такими не досить оптимістичними думками ми заїхали у перше господарство — «Україна 2001», де нас зустрів його керівник Олександр Камінський. Він розповів, що сою в господарстві вирощують вже 5 років, проте й досі не вважає себе фахівцем з цієї культури.
«Соя дуже цікава культура, нова. Відверто хочу сказати, що якоїсь сталої технології виробництва сої, яка б давала стабільні результати, я не маю. Можливо, хтось і має. Років три тому ця культура дуже була поширена, справжня ейфорія була, і ми захопилися, але два засушливих роки показали, що не все вдається по цій культурі, і що не все ми знаємо. Я активно займався років 3-4 тому пошуком технології, був в Аргентині, Канаді, в Америці. В лютому ми були в Бразилії на сої, дивилися, як вирощують. І кожен раз я роблю висновок, що мало ми знаємо про цю культуру. Мало в нас ще знань, щоб її вирощувати. І, звичайно, якщо мало знань, то і технологія в нас недосконала. Наприклад, ніхто до цього часу не піднімав питання про нематод сої. Ми тільки два роки тому почали піднімати питання про хвороби сої. Активно за це взялися компанії, які продають пестициди, і почали розповідати, як все потрібно робити. Питання не досліджене», — розповідає пан Олександр.
Він продемонстрував нам соєве поле, розташоване поблизу села Гаврилівка Теофіопільського району. Поля тут вже кілька років страждають від нестачі вологи, цього року за період з 1 березня по 1 липня випало усього 110 мм опадів. Для нормального розвитку сої цього недостатньо. Проте поле, на диво, виглядає досить непогано. На площі 40 га висіяний сорт сої Черемош селекції Prograin.
Насичений зелений колір листя свідчить про гарну роботу бульбочкових бактерій та кореневої системи в цілому. Отже, технологія вирощування та схема захисту були правильними.
Попередником сої на цьому полі був ярий ячмінь.
Обробіток ґрунту тут проводився традиційний, оранка на глибину 23-25 см. Проте у компанії «Україна 2001» віддають перевагу глибокому рихленню та обробітку без оранки. Такі технології дозволяють накопичувати та утримувати більше вологи. Після осіннього дискування стерні та оранки навесні виконали лише передпосівну культивацію на глибину 4-5 см.
Сівба виконувалася на початку травня з нормою висіву 750 тис. насінин/га, глибина висіву — 4 см. Це пов’язано з тим, що у господарстві застосовують потужний ґрунтовий гербіцидний захист, і при меншій глибині висіву соя може отримати стрес.
Олександр Камінський зазначив, що під час посівної погода ще була досить прохолодною, тому сходи отримали пізно. Це може вплинути на строки збирання сої та на сівозміну в цілому, оскільки після сої планували сіяти озиму пшеницю.
Добрива вносились одночасно із сівбою, по 100 кг/га сульфату амонію та діамофоски 10:26:26. По листу вносили мікроелементи – бор та молібден.
Інокуляція перед сівбою проводилась двічі, під час підготовки насіння та безпосередньо перед висівом. Використовували інокулянт на торф’яному субстраті.
«Коли я їздив до Аргентини, спілкувався із фахівцями компанії «Ризобактер», що займається інокулянтами. Кажу їм: «Я придбав інокулянт, який діє 2 тижні, обробив сою і пішов дощ. Та такий, що 2 тижні сіяти не можна. Що мені робити?» — «Як що робити? Обробляй другий раз та сій» — «Але ж я вже обробив та гроші витратив!» — «Ну й що, чудес не буває, бактерій вже немає, час вийшов», — ділиться досвідом директор компанії.
Схема захисту сої у господарстві досить потужна. Спочатку насіння протруюють препаратом Максим XL 1 л/т. Після сівби проводять обробку полів досходовими гербіцидами Зенкор 70 WG 300 г та Стомп 2л/га. Далі працюють страховими гербіцидами Базагран 2 л/га та Хармоні 6 г/га. Також вже застосовували фунгіциди Ретенго (BASF) та Імпакт К (Cheminova А/С).
Від шкідників на сої застосовують акарицид Омайт та інсектицид Енжіо. Ефективність застосування акарициду, за словами директора, залежить від температури повітря, тому його намагаються вносити за температури не вище 25С.
Інсектицидну обробку планують проводити через кілька днів. Погода саме сприяє поширенню шкідників, тому зі строками обприскування затягувати не варто.
«Які є хвороби та наскільки вони розповсюджені? Трішки на листі є септорія, але в цілому стан сої дуже гарний. Раджу господарству якнайшвидше провести обробку від кліща. Є велика вірогідність його розповсюдження на сої. Враховуючи спеку, що насувається, потрібно зробити це дуже швидко», — говорить представник компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков.
Ми побажали Олександру Камінському гарних врожаїв та вирушили у наступне господарство.
У філії «Рідний Край», що входить до складу «Зернопродукт МХП», нас зустрів директор Володимир Прокопчук. Він розповів, що у філії виробництво сої постійно нарощують, у цьому році посівні площі під нею склали 3500 га, що становить майже 30% від загальних площ господарства. Технологія вирощування тут випробувана, і вона працює. Щоб перевірити її ефективність, ми вирушили на соєве поле площею 110 га, засіяне сортом Опус.
Обробіток ґрунту у філії застосовують класичний, але не у «чистому вигляді».
«У нас класична технологія обробітку ґрунту,але вона відносно традиційна. Ми оремо лише 50% площ. У нас ще є щілювачі, тому найчастіше оранка проводиться паралельно зі щілюванням ґрунту. Ми задоволені таким обробітком та навряд чи будемо переходити до mini-till чи no-till», — говорить Володимир Прокопчук.
Що ж до поля, яке ми оглядаємо, тут після збирання кукурудзи проводили весняну оранку. Далі виконали культивацію та вирівнювання ґрунту. Планували зробити коткування, проте через дощі довелось від нього відмовитись.
Сівбу сої проводили 29 квітня 12-метровою сівалкою Amazone Citan з міжряддям 19 см та нормою висіву 750 тис. насінин/га.
Перед сівбою насіння протруювали препаратом Стандак Топ (BASF) у нормі 1 л/т. Одночасно з протруєнням застосували сухий інокулянт ХайСтік. За словами пана Володимира, раніше сою обробляли рідким інокулянтом, але у цьому році вирішили поекспериментувати та спробувати сухий препарат.
«Технологічний процес дуже залежний від людського фактора. Потрібно нормально внести, щоб отримати результат. Але в нас працюють відповідальні люди, їх труднощі не лякають. Так, обробити рідким інокулянтом було б легше, але ми не шукаємо легких шляхів. Зараз бачимо результат: бульбочки на кожній рослині працюють», — зазначає Володимир Прокопчук.
Система живлення: під посів вносили хлористий калій 70 кг/га, подвійний суперфосфат амонізований 80 кг/га та сульфат амонію 115 кг/га.
Система захисту: ґрунтовий гербіцид Зенкор 70 WG, страховий — Базагран. Також проводилась фунгіцидна обробка препаратом Коронет з прилипачем Меро. Одночасно з внесенням фунгіциду проводили додаткову крайову обробку посівів акарицидом проти павутинного кліща.
Після огляду поля ми робимо висновок, що посіви чисті, бур’янів немає. Акарицид спрацював добре, кліщів ми не знайшли. Однак на деяких рослинах ми знайшли живі яйця шкідника. Враховуючи високу температуру повітря, існує ризик розмноження та враження всього поля.
Урожайність. Крім того, нас здивувала висота рослин, близько 1 м. Оскільки вегетація ще триває, ми не взялися прогнозувати урожайність. А ось Володимир Прокопчук очікує не менше 3 т/га.
«Ми бачимо, що на сьогодні стан посівів гарний. Я думаю, на цьому полі ми зберемо не менше 3 т/га. Звісно, якщо ніяких природних катаклізмів більше цього року не буде. Дуже потрібні дощі, адже якщо буде посуха, урожайність буде набагато нижчою», — говорить він.
Гарний стан посівів відзначив також Євген Качура, менеджер з препаратів для обробки насіння та біопродуктів компанії BASF. За його словами, очікування директора щодо урожаю цілком реальні.
«Вологозабезпечення нормальне, посіви знаходяться у гарному стані. Ми бачимо дуже гарну роботу інокулянтів. Великі бульбочки знаходяться біля кореневої шийки головного кореня, вони ще активні. Відповідно, це добре впливає на урожайність і на якість бобів. Хвороб також ніяких не спостерігаємо. Помітно, що був кліщ, також ми знайшли трипсів. Цей сорт індетермінантний, рослини не гілкуються. Але по 12-14 бобів на рослині ми нарахували. Тому можна очікувати урожайність на рівні 2,5-3 т/га», — говорить Євген Качура.
Збирання сої у господарстві почнеться із запізненням на 2 тижні через весняні та ранньолітні холоди, які загальмували розвиток сої. Ми бажаємо директору отримати запланований урожай та вирушаємо далі.
В «Енселко Агро» нас зустріли директор Олександр Ременяк та заступник директора з виробництва Володимир Ревко.
На західному підприємстві компанії «Кернел» «Енселко Агро» з 58 000 га соя займає у цьому році 15%. Це середній показник за останні три роки.
Сорти вирощують різної селекції та підбирають їх в залежності від району вирощування та його умов. Серед основних сортів називають Драйтон, Прескот, Медісон, Ліссабон, Кардифф, Сігалію та Сінару.
Технологія вирощування базова, але вона змінюється залежно від умов. Ми попросили показати два поля сої, які відрізнялися б технологією вирощування. На першому з них виявився посів сої сорту Медісон, на другому — Драйтон.
Попередником на цих полях була кукурудза, відрізнялась лише технологія обробітку ґрунту. Після збирання кукурудзи рослинні рештки подрібнювали та обробляли деструктором. На першому полі провели лише культивацію та вирівнювання ґрунту, на другому — заробили пожнивну масу за допомогою оранки. Весною на обох полях провели закриття вологи боронуванням, а також передпосівну культивацію.
Сівба виконувалася із нормою висіву 650 тис. насінин/га, проте ширина міжрядь була різною. У даному випадку використовували сівалку Väderstad RAPID та сіяли сою з шириною 19,5 см. Але можуть сіяти і з шириною 35 см кукурудзяною сівалкою Horsch Maestro у два проходи з перекриттям у половину ширини захвату.
«При міжрядді 70 см висіваємо на 35 см. Сівалка йде за автопілотом на другий слід, перекриваючи попередній прохід на половину ширини захвату. Якщо є запас сівалок, то пускаємо одразу дві, одну за одною. Звичайно, витрати палива більші, але потрібно вкластися в строки сівби. Ми повинні чимось жертвувати, щоб встигнути посіяти в оптимальні терміни», — говорить Володимир Ревко, заступник директора з виробництва.
Директор «Енселко Агро» Олександр Ременяк також розповів про плюси такого способу сівби.
«Пневматичні кукурудзяні сівалки точного висіву мають багато плюсів. По-перше, вони дуже точно сіють. По-друге, вони забезпечують кращу схожість насіння та більш дружні сходи. Це дає нам економію посівного матеріалу на рівні 10-15%», — говорить він.
Інокуляцію сої у господарстві також проводять двічі: на заводі та в полі при завантаженні бункерів сівалок. Використовують інокулянти ХайКот та ХайСтік компанії BASF.
Добрива вносили одночасно з сівбою, по 100 кг/га комплексного добрива NPK 8:20:30 та аміачної селітри.
Система захисту тут також досить потужна. Соя, як і цукрові буряки, потребує дуже ретельного захисту у кожній фазі розвитку. Якщо є бур’яни – потрібно вносити гербіцид навіть по примордіальному листку, не очікуючи на появу першого трійчастого листка, говорить директор компанії. Тут на обидва поля вносили Зенкор Ліквід 0,4 л/га плюс Кломазон 0,3 л/га. Пізніше обробляли посіви гербіцидом Хармоні Класік 40 г/га.
Огляд обох полів засвідчив, що соя після оранки виявилась більш низькою та заклала менше бобів. Але порівнювати результати зараз некоректно. Налив бобів продовжується, а особливості сортів даються взнаки. Менше з тим, вигляд поля з рихленням без оранки залишає більш позитивне враження. І самі представники компанії схиляються до застосування розпушувачів замість плугів.
З купою вражень, емоцій та думок ми полишили «Енселко Агро», щоб вирушати до Черкаської області. Адже попереду у нас ще багато полів, багато господарств та багато цікавих подій. Про які ми обов’язково розповімо наступного разу. Не проґавте!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта