Олександр Камінський, виконавчий директор «Україна 2001»
Поки ви читаєте блог з першого дня АгроЕспедиції Соя 2017, наша команда вже побувала на Хмельниччині. Там ми навідалися у гості до господарства «Україна 2001». З виконавчим директором компанії Олександром Камінським ми познайомилися ще минулого року у рамках кроп-туру по цукрових буряках. Тепер же наша команда повернулася, щоб подивитися на сою.
Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 2. Хмельницькі цукрові історії
Пан Олександр розповів нам настільки багато секретів з власного досвіду вирощування культур, що їх вистачить не на одне інтерв’ю. Але ми відібрали для вас все, що стосується вирощування бобів сої та вирішили поділитися цінними знаннями. Тож якщо вам здається, що у інших господарств із соєю все ідеально і ви соромитеся говорити вголос про власні помилки — зазирніть глибше у це інтерв’ю. Ви зможете дізнатися, як солідне господарство вже кілька років поспіль шукає оптимальну модель вирощування сої і не боїться вчитися. А також прочитаєте про темний бік інокуляції та інші примхи цієї непростої культури.
Kurkul.com: Пане Олександре, як давно у вашій сівозміні з’явилася соя і чому?
Олександр Камінський: Соя — дуже цікава культура, нова для нас. Тому одразу відверто хочу сказати, що напрацьованої технології вирощування сої, яка б давала стабільні результати, немає. Років три тому ця культура стала дуже популярною, на хвилі ейфорії ми теж нею захопилися. Але два засушливих роки показали, що не все вдається і що не все ми знаємо. Кілька років тому я активно займався пошуком технології, був в Аргентині, Канаді, Америці. В лютому цього року ми переймали досвід Бразилії. І кожен раз я приходжу до висновку, що мало ми знаємо про цю культуру.
Kurkul.com: Тим не менше, у вас вже є власний досвід її вирощування, а на своїх помилках також вчаться.
Олександр Камінський: Так, безумовно. Але, наприклад, мало хто в Україні піднімав питання про соєві нематоди. Ми тільки два роки тому почали серйозніше займатися хворобами сої, шукати рішення. І так само кілька років тому за це активно взялися компанії, які продають пестициди. От вони вже детальніше почали розповідати, як все потрібно робити. Тому це питання не досліджене. У світі є близько 4 тис. хвороб сої, в Україні з них зустрічається більше 400. Ми ж знаємо з них 10. Тому є дуже багато питань, які потребують глибокого вивчення. Не всі фунгіциди підходять, не всі діють у наших умовах. Є країни, які накопичили певний досвід вирощування сої. Але некоректно порівнювати Бразилію з її кількістю опадів 1000-2000 мм і температурним режимом та Україну. Але у них теж є свої нюанси. Бразилія не збирає 4 т/га сої. Середня врожайність десь 3,4 т/га по сої. Так само й Аргентина збирає 2-4 т/га. І Канада 4 т/га не збирає на сьогоднішній день. У них стабільно 3,6 т/га. Але коли люди хочуть щось продати, можливо насіння чи щось інше, то вони гарні цифри називають — 5 т/га і т.д.
Kurkul.com: А як у вас із врожайністю по сої?
Олександр Камінський: На деяких полях і нам вдавалося зібрати 4-5 т/га сої. Але 6 т/га я ніколи не вирощував. У хороші роки окремі поля давали понад 4 т/га. Тому по технології ще треба працювати і осмислювати філософію сої.
Kurkul.com: Якою технологією користуєтеся на соєвих полях сьогодні?
Олександр Камінський: У нас технологія доволі проста, оптимальна для нашої компанії. Немає якихось секретів. Ми намагаємося глибоко обробити ґрунт для сої — це або глибокорозпушувачі, або оранка. Мінімальний обробіток майже не використовуємо, дискування проводимо на невеликій частині площ. З осені попередниками можуть бути кукурудза і пшениця. Також може бути ячмінь чи соя по сої. По цукровому буряку сою намагаюся не сіяти. Оптимальні строки посіву у нашому регіоні — 20 квітня. Вся соя, яку посіють раніше, потрапляє під заморозки. Насіння протруюємо Максим XL і після цього також наносимо торф’яний інокулянт, але це ми робимо за один раз. Пробували його розводити і наносити в рідкій формі — не дуже виходить. У цьому році придумали свій агрегат-дозатор, яким наносимо, а також повторно інокулюємо насіння при засипці в сівалку.
Kurkul.com: Які результати маєте від інокуляції? Це вигідно чи ні?
Олександр Камінський: Ми ще вчимося правильно працювати з інокулянтами. Я не агроном, тому мій інженерський підхід дуже простий: взяв каністру інокулянта, відкрив — 100 тис. бактерій загинуло. Побовтав, постояло — ще 200 тис. загинуло. Вилив у бачок — ще мільйона немає. Ця культура гине постійно, але це вже потім нам це пояснили. Коли я їздив у Аргентину, я поставив питання спеціалістам компанії «Різобактер», яка займається інокулянтами. Кажу: «Я взяв інокулянт, який діє два тижні, обробив сою і дощ пішов. У поле два тижні не можна зайти. Що мені робити?». А вони відповідають: «Як що робити? Обробляй другий раз і сій». Я звичайно обурився, бо ж витратив гроші і вже провів обробку. А мені сказали: «Чудес не буває. Все, бактерій нема, час пройшов». Відповідно, там мені відкрили очі на прості речі. Наприклад, ми хочемо стерилізувати насіння від грибів і думаємо, що зараз засиплемо в бункер інокулянт, якихось бактерій змішаємо будь з чим і порядок. Ми одночасно стерилізуємо, потім заливаємо бактерії і говоримо що у нас все добре. Але це не так. І коли це вже всі зрозуміли, почали два окремі баки робити: один для протруйника, інший — для інокулянта. Я бачив і як обробляють сої в Канаді. Якщо б у нас інокулянти були такі, як закордоном і всі б дотримувалися норм, ніхто б не зміг їх в Україні купити, бо ціна була б у чотири рази вища. Навіть по кольору інокулованої сої видно, що наша і американська, канадська, аргентинська зовсім по-різному виглядають.
Kurkul.com: Навіщо проводите подвійну інокуляцію?
Олександр Камінський: Є канадський чи американський стандарт застосування інокулянта — 100 тис. бактерій на 1 насінину. Виникає питання, для чого цей стандарт, коли для нормальної інокуляції достатньо 5-7 бактерій? Тому що з тих 100 тис. спрацює у кращому випадку 10 бактерій. Моментів саме по інокуляції є дуже багато, зокрема по зберіганню. При температурі 20-25°C інокулянт може зберігатися два тижні. Уявіть, компанія-виробник завозить продукцію на ліцензійний склад, на якому має бути правильна температура. Потім дистриб’ютор повинен отримати цю продукцію, доставити її, дотримуючись того ж температурного режиму. Я повинен зберігати її відповідно, тоді нанести і потім ми отримаємо результат. Якщо на якомусь із цих етапів хтось неправильно спрацював — виникають нюанси. Тому я і перестраховуюся на всяк випадок. Здійснюю одну інокуляцію і другу.
Kurkul.com: Які засоби захисту використовуєте?
Олександр Камінський: Наша соя добре захищена. Зараз будемо обробляти від кліща. Використовуємо препарат Омайт, додаємо прилипач, обробляємо в жарку погоду, вище 25°C. Також додаємо фунгіцид Імпакт. Там є дві діючі речовини: флутріазол і тебуконазол. Дослідження канадців показали, що стробілуріни працюють погано і треба додавати якісь азоли. Відповідно флутріазол — оптимальний варіант. Він по бальній оцінці стоїть в одну лінійку з досить дорогими і серйозними фунгіцидами по сої. Коли вносимо цей препарат, він трохи підліковує кореневу систему і позитивно впливає на вегетацію.
Kurkul.com: Чого очікуєте від сої цього року?
Олександр Камінський: Ми не будуємо великих планів. Нас би цілком задовольнили 3 т/га. Наразі у нас вся соя на 4 тис. га стоїть чиста, без бур’янів.
Детальніше про систему захисту сої від Олександра Камінського читайте вже завтра у блозі другого дня АгроЕкспедиції.
Kurkul.com: Не секрет, що в Україні не проблема знайти ГМО сою і спробувати вирощувати. Експериментували з ГМО?
Олександр Камінський: Не має ні гектара. Чому мені це не подобається? Все дуже просто. Я вирішив зайнятися цією темою і отримати хороше насіння. Знайшов хлопців, які продають, розпитав у кого вони купили. Поїхав до нього і розпитав у кого в свою чергу він придбав насіння. Поїхав до третього, він не видавав зізнавався. Але після хорошого обіду розповів, що бере в каховських хлопців. Я зрозумів, що мінімум чотири «ланки» в Україні я пройшов, що ж, тоді куплю. Тобто перевіряємо і ставимося до цього серйозно. Кожен рік ми маємо премію за протеїн — це перше. І, відповідно, ціну за сою без ГМО — це друге. Ця соя має попит на ринку і продається досить непогано, за кращою ціною, ніж ГМО. Кожного року при відвантаженні сої ми зіштовхуємося з тим, що нам закидають підозри. Щоб ви розуміли, продати 15-20 тис. т без ГМО — це дуже серйозна робота і серйозний контроль. Починаючи від насіння і закінчуючи відвантаженням. Наприклад, для відвантаження нам подають вагон, де є залишки чиєїсь сої, можливо і ГМО. Якщо вагон не очистити, у нас можуть бути проблеми, суперечки є в порту, ми переробляємо аналіз. Але останні два роки ми вийшли з честю. Всі суперечливі моменти, які були, вирішилися на нашу користь, ми забезпечили якісний продукт. Сподіваюсь, що так буде і надалі. Для нас це тема закрита, ми цим не займаємося і нам це не цікаво.
Kurkul.com: Чи є в Україні господарство, досвід якого Ви б хотіли взяти собі за приклад?
Олександр Камінський: Упевнений, є. В Україні багато господарств із дуже цінним досвідом. У нас просто мало часу на такі зустрічі. Однак агрономи і спеціалісти відвідують всі подібні заходи для обміну досвідом. Найчастіше, це проводять окремі фірми.
Kurkul.com: Із ким із колег спілкуєтеся найчастіше?
Олександр Камінський: Ми спілкувалися кілька разів із Юрієм Дробязко із «Аграрної технологічної компанії». Він дуже цікава людина й великий фанат сої. Такий обмін досвідом має подвійну користь: я знаю, що в них добре виходить, але знаю і те, що не вдається. І це теж потрібно розуміти, що не у всіх все ідеально.
Kurkul.com: Що нового Вам дає таке спілкування з колегами? Отримували від когось цінні поради?
Олександр Камінський: Якось до мене на поля приїздив власник компанії Prograin. Він сказав, що нашій сої не вистачає одного — вологи. І спрогнозував, що на моїх полях буде 2,7 т/га. Мовляв, шкода, адже в Канаді отримують 3,6 т/га. На що їхній спеціаліст сказав, що у Канаді сою вирощують уже 50 років, тому вже освоїли технологію. Якщо ми ж стільки будемо працювати з нею, то зможемо досягнути таких же результатів. Із соєю чудес не буває…Так воно й сталося: я змолотив із того поля 2,7 т/га.
Kurkul.com: Які висновки вже зробили щодо вирощуванні сої?
Олександр Камінський: Висновок один: із сою чудес не буває. Ця рослина формує високий протеїн, має 18-20% олії. Щоб це все сформувати, треба дуже багато енергії з ґрунту взяти, зокрема, потрібна і енергія сонця, щоб бактерії працювали. Треба воду, поживу, щоб були всі сприятливі фактори. Тоді вона сформує нормальний врожай.
Kurkul.com: До чого може призвести відсутність цих факторів?
Олександр Камінський: Того року в нас був дефіцит вологи. Температурний режим приблизно стабільний 19-28 0С. Відповідно, соя не могла сформувати достатній врожай: боби були зав’язані, але на верхньому ярусі взагалі ні одного боба не було. Технологія працювала, яка дала можливість зібрати 2,1-2,2 т/га.
Kurkul.com: Це негативно вплинуло на Ваш прибуток?
Олександр Камінський: Попри такі умови, ми не отримали збитків. Навіть трохи заробили, продали її за досить хорошою ціною. 2,2 т/га дозволили окупити всі затрати, бо соя — не дуже дешева культура.
Kurkul.com: Як збираєте?
Олександр Камінський: Як правило, ми сою не десикуємо, вона чиста, рівномірно дозріває і, відповідно, дозволяє зібрати урожай належним чином. Попередні роки при збиранні була вологість 9%. Це погано для насіння: соя дробиться, колеться, пошкоджується. Вологість у межах 12% — це вже добре насіння.
Kurkul.com: Вже запланували кому будете продавати?
Олександр Камінський: Хто більше заплатить, тому і будемо продавати.
Kurkul.com: Який алгоритм роботи з технологічними картами?
Олександр Камінський: Технологічні карти ми складаємо в центральному офісі. Займаємося цим цілий рік, тому що не можна сісти і просто написати карту. Є нові препарати, є результати досліджень наші і колег, обмінюємося досвідом. Збираємо цей досвід і готуємо технологічну карту. Вирішуємо окремі бізнесові задачі. Наприклад, маємо нижню межу буряка у 7 тис. т/га, тому на основі цього складаємо технологічні карти, перелік препаратів і т. д. У нас доволі мобільна компанія. Немає великого апарату чи погодження якихось. У нас нема покарань за те, що хтось чогось не вніс і не прозвітував. Я завжди проводжу нараду і говорю, що даю колегам інструмент в руки. Коли вони бачать, що треба коригувати норму, то ми завжди готові до цього.
Kurkul.com: Дякуємо за час і відверту розповідь. Успіхів вам!
Нагадаємо, що про те, яку картину побачили АгроЕкспедитори у полях сої «Україна 2001» ви зможете почитати вже у завтрашньому блозі Kurkul.com.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта