З сортами української селекції вирощувати більше можливо

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Традиційним щорічним заходом стала міжнародно-практична конференція «День поля» в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, що цьогоріч відбулась 15 червня.

 

Понад 200 представників органів виконавчої влади, науковців, фермерів, представників компаній-виробників та дистриб’юторів засобів для агровиробництва як з усієї України, так і з-за кордону — Великобританії, Німеччини, США, Фінляндії, Швейцарії, Молдови взяли участь у заході. «А чи існує сьогодні українська аграрна наука?», — можна іноді почути такі слова, особливо від новоспечених «експертів». А відповідь одна: існує і навіть попри всі численні проблеми з реформами, реструктуризаціями, оптимізаціями та обмеженим фінансуванням, намагається розвиватись — виводити на ринок нові сорти, проводити різноманітні дослідження для того, аби агровиробники вже на своїх полях у виробничих умовах змогли отримати високу врожайність якісного зерна.

100 ц/га і більше пшениці

для України — реально!

На сьогодні світ працює над вирішенням глобальних викликів, з яких один із головних — як прогодувати планету вже у найближчому майбутньому! Населення Землі зростає, чого не скажеш про придатні площі для вирощування сільгоспкультур. А тому діяльність усіх селекціонерів світу зосереджується на тому, аби на наявній площі виростити більше. «Забезпечення людства продуктами харчування — це світова проблема. Вона має глобальний характер, і її вирішення — це питання не лише економіки, але й великої політики», — наголосив у своєму виступі Володимир Моргун, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАНУ, Герой України під час пленарної частини.

Науковці з Інституту фізіології та генетики рослин НАН стверджують, що фундаментальним напрямом підвищення урожайності зернових культур є впровадження сортів інтенсивного та високоінтенсивного типів. Хоча не всі зареєстровані сорти, зокрема озимої пшениці, мають генетичну здатність до високої продуктивності, тільки окремі можуть гарантувати за належної технології отримання високих урожаїв — 100 ц/га і більше.

Вітчизняні аграрії торік встановили історичний рекорд, зібравши 66 млн т зернових та зернобобових культур, що на 5,9 млн т більше, ніж у 2015 році, зокрема 26 млн т пшениці. Найвищий середній урожай зернових 64 ц/га отримано на Вінниччині. Окремі господарства досягли 65–70 ц/га. Це уже європейський рівень урожайності. «Сорт Фаворитка забезпечив отримання рекордного для України урожаю зерна — 131,8 ц/га. Зараз європейська норма врожайності пшениці становить 6,0 т/га. Україна із 42 ц/га стрімко наближається до цього показника. Кількість господарств, які поставили собі за мету отримувати урожай європейського рівня в Україні, невпинно зростає. Вже більше 340 базових підприємств Інституту рік у рік вирощують високі врожаї сортів озимої пшениці, створених у цій установі. Ми першими спільно з компанією «Сингента» очолили рух за отримання в Україні європейських урожаїв, заснувавши «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною школою для аграріїв», — розповів у своїй доповіді Володимир Васильович.

Високопродуктивні сорти

для будь-яких ґрунтово-

кліматичних умов

Аби не бути багатослівними, організатори конференції провели практичну частину безпосередньо в полі — в Дослідному сільськогосподарському виробництві Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (смт Глеваха Київської обл.), де продемонстрували учасникам заходу посіви сортів озимої пшениці та ячменю, створених науковцями за безпосередньої участі та під керівництвом видатного селекціонера, акад. Володимира Моргуна. Учасники захоплено розглядали колосся, кожен обирав собі оптимальний новий сорт, і одноголосно виробники зійшлись на думці — досвідчений господар вирощує українські сорти пшениці. Це підтверджує також і статистика: на сьогодні по Україні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН вирощують на площі близько 2 млн га, що становить третину усіх посівів озимої пшениці. Найбільші посівні площі в Україні займають сорти Подолянка, Богдана, Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка.

Так, сорти Смуглянка, Золотоколоса, Чорнява, Славна, Фаворитка, Астарта, Каланча, Дарунок Поділля висівають у всіх кліматичних зонах України і за її межами. Це високоінтенсивні сорти: на оптимальному фоні мінерального живлення генетика їх забезпечує отримання максимальних урожаїв. Сорти Подолянка, Богдана, Снігурка, Чигиринка, Новокиївська, Злука та інші належать до універсального типу використання і забезпечують стабільні високі урожаї в усіх зонах України, невибагливі до умов вирощування і є, по суті, страховими. Особливу увагу варто звернути на сорти Подолянка та Богдана, які за виробничою надійністю є неперевершеними. Вони створені для різних рівнів господарювання, зокрема, для сучасних кризових умов. Сорти Наталка, Соломія та Здоба Київська — унікальні за якістю і поєднують високі якість та білковість зерна.

На сьогодні, маючи таке унікальне сортове багатство, нам важливо зберегти його, аби за державної підтримки не втратити столітні напрацювання під тиском відкритих ринків. Адже найкраще — це сіяти українське.

Коментарі

Петро ІВАЩУК, Герой України, ТОВ НВА «Перлина Поділля», Хмельницька обл.

— Я пам’ятаю той час, коли академік В. В. Моргун лише мріяв про «Клуб 100», а сьогодні діяльність його — вже реальність. І вже є дуже багато чудових сортів з урожайністю понад 100 ц/га. Якщо їх вирощувати за відповідними технологіями, то я гарантую, що господарство зможе отримати такі врожаї.

Сьогодні ми можемо пишатись своєю державою, нашими аграріями, які своєю наполегливою важкою працею досягли того, що Україна стала однією із найпотужніших країн у галузі виробництва зерна. Україна займає перші місця з продажу зерна, а з олії взагалі — 57% світового ринку, на першому місці.

Нині аграрний сектор, дійсно, є локомотивом економіки нашої держави. Найбільші надходження валютних коштів маємо саме завдяки роботі аграрного сектору. Але, з іншого боку, хочу сказати і про науку, бо без неї неможливий прогрес. Сьогодні Інститут пропонує найкращі сорти. Однак є численні спроби незаконного рейдерського захоплення земель Дослідного господарства. Але чи отримав Інститут підтримку у питанні захисту державних інтересів? Було розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу йому дослідного господарства, але його чомусь відмінили! Як ця наука може розвиватись, якщо вона не отримує підтримки і захисту на рівні держави? Ми говоримо про іноземні сорти. А чи знаєте, який рівень фінансування таких робіт закордоном? У деяких селекційних компаній бюджет більший, ніж сьогодні має Україна!

Володимир МОРГУН, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік НАНУ, Герой України

— Хліб — це національна безпека, стабільність держави і добробут народу. На сьогодні лише 25 країн світу здатні повністю себе забезпечити продуктами харчування. За прогнозами ООН, до 2050 року світ опиниться перед загрозою голоду. Новим чинником, який останнім часом суттєво впливає на рівень продуктивності рослин, стали глобальні зміни клімату. Озимі посіви в останні роки зазнають жорсткої посухи. Підвищення середньорічної температури на 1 °C призводить до зниження урожайності на 21%.

Експерти ООН прогнозують, якщо до 2050 року не стримати глобальне потепління, урожаї зернових культур знизяться на 25%, а потім упадуть ще значніше. Окремі землеробські регіони можуть стати непридатними для агровиробництва. Щоб прогодувати зростаючу чисельність населення, потрібно подвоїти врожайність зернових. На рівні сучасних знань це неможливо.

Недаремно ООН визначила газ, нафту і продовольство критичними чинниками розвитку цивілізації нашого століття. У людства для виживання існує єдиний вихід — збільшення урожайності сільськогосподарських культур, головною серед яких є пшениця — основний хліб планети. Резерви пшеничного поля та перспективи здолання майбутньої світової продовольчої кризи демонструють нам програми отримання рекордних урожаїв. У Новій Зеландії зафіксовано світовий рекорд урожайності пшениці 167,91 ц/га, який перевершив попередній у 165,2 ц/га, що належав Великій Британії.

Програми рекордних урожаїв покликані забезпечити базу знань для пошуку шляхів збільшення потенціалу врожайності пшениці до 20 т/га протягом найближчих 20 років. Так, рекордний урожай зерна сорту озимої пшениці Фаворитка 200–350 ц/га отримує уже 15 років поспіль старший науковий співробітник Іван Бадулін у дрібноділянкових дослідах на родючих і добре зволожених ґрунтах узбережжя Каховського водосховища Запорізької області. На відміну від багатьох регіонів, Україна ще зберігає можливість подвоїти урожайність зернових. Вона має скористатися світовим дефіцитом продуктів харчування на користь власної економіки. Хліб — це наша нафта і навіть більше нафти!

 

Ольга ГОЛОБОРОДЬКО, голова ПСП «Синюха», Кіровоградська обл.

— Ще фактично з часу заснування, з початку 2000-х років, ми спів­працюємо з Інститутом фізіології та генетики рослин. Навіть випробувавши сорти інших українських наукових установ, ми все одно повертаємось сюди. У наших умовах сорти Інституту фізіології та генетики рослин показують себе добре: і перезимівля відмінна, і стеблостій. Ми вирощуємо як насінницькі посіви, так і товарні. У нас в основному насіння першої репродукції. Ми зауважили, що сівба високорепродуктивним насінням позитивно відзначається на врожайності. Щодо сортів, то Фаворитка ніколи нас підводив, належить до стабільних. Вирощували також такі як Золотоколоса, Смуглянка. Сорт Наталка сіємо стабільно уже сім років поспіль, і ще у нас не було жодного разу, щоб вона була фуражна. Минулого року у нас взагалі був весь урожай висококласної пшениці, фуражної майже не було. У межах свого господарства закладаємо досліди і переконались, для нас найкраще вирощувати сорти пшениці української селекції. Імпортні вимагають більше стабільної погоди, а тепер в наших умовах це буває рідко. Натомість сорти вітчизняної селекції мають більші адаптивні властивості. Тому ми дуже задоволені нашою співпрацею з Інститутом фізіології та генетики рослин.

Тетяна ТИМОШЕНКО

спеціально для "Агробізнес Сьогодні"

Почитать другие новости Поделиться с друзьями Обсудить в группе

Узнать почему АгроScanner
в корне поменял просмотр аграрных новостей

Агробизнес Сегодня / Технологии

Читать в первоисточнике