Листове підживлення є одним із шляхів збагачення рослин поживними речовинами. Цей процес має певні переваги і недоліки, про які детально розповів керівник з розвитку Східного регіону Торгового дому «Соєвий вік» Євген Пастощук.
Перш за все слід сказати, що у порівнянні з ґрунтовим внесенням листове підживлення має декілька якісних переваг. Однією з найголовніших є те, що завдяки цьому процесу поживні речовини значно швидше надходять до листка рослини, що дозволяє йому за короткий час подолати дефіцит поживних речовин.
До недоліків такого способу живлення рослин можна віднести те, що недостатня кількість поживних речовин не зможе подолати дефіциту, а передозування небезпечне тим, що може попалити листки рослини. Тому для оптимізації підживлення важливо дотримуватися принципу «золотої середини», знати процеси позакореневого живлення рослин і параметри їх управління.
– Здійснюючи підживлення рослин, не слід забувати, що надземні органи рослин утворені таким чином, щоб мінімізувати обмін речовин з навколишнім середовищем, – каже Євген Пастощук, – тобто, поверхня листка покрита певним водовідбиваючим шаром, який протидіє прониканню гідрофільних розчинів із поживними речовинами. Це означає, основне завдання полягає в тому, щоб подолати цей бар’єр і дати змогу листку отримувати достатню кількість корисних речовин, не отримуючи при цьому опіків, – зазначає експерт Торгового дому «Соєвий вік».
Однак варто пам’ятати, що будь-яка рідина, яка знаходиться на поверхні листка, проникає всередину. І якщо швидкість проникнення є високою і несумісною з обміном речовин рослини, то лист зазнає опіків. Саме тому потрібно застосовувати оптимальну дозу корисних речовин, щоб виправити чи попередити дефіцит поживних сполук і в той же час не провокувати опіки на листі.
Деякі науковці, які досліджували механізми листкового поглинання, неодноразово акцентували увагу на тому, що відсоток продихових клітин, які беруть участь у листковому поглинанні, найчастіше є замалий. Не зважаючи на це, кількісний внесок цих клітин в загальному поглинанні корисних сполук може бути досить високим. Дані, оприлюднені експертами, засвідчують, що для мінеральних поживних речовин продихи є одним із найголовніших каналів поширення.
Побутує думка про те, що висока відносна вологість повітря сприяє засвоєнню поживних речовин, що вносяться на листок.
– Листове живлення є досить перспективним і має ряд переваг над аналогічним ґрунтовим способом внесення добрив, – каже Євген Пастощук, – при листовому підживленні корисні речовини поглинаються через кутикулу і продихи листка рослини. Характерною відмінністю між цим двома способами поглинання є те, що проникність кутикули залежить від відносної вологості навколишнього середовища, у той час як на продихи цей фактор має значно менший вплив. Проникність листа і концентрація солі на його поверхні є двома ключовими позиціями, які контролюють рівень поглинання поживних речовин. Висока відносна вологість збільшує проникність поверхні листка, але у той же час знижує ефективну концентрацію поживних речовин на ньому. Тому підживлювати рослин варто з урахуванням середнього значення відносної вологості, – уточнює експерт Торгового дому «Соєвий вік».
– Однак окрім проникності існує ще один фактор, який контролює швидкість поглинання корисних сполук – градієнт концентрації по всій поверхні листка, який визначається концентрацією солей на поверхні листка. Не слід забувати, що різноманітні солі по-різному поглинаються за однакового рівня відносної вологості. Це в свою чергу дозволяє регулювати швидкість поглинання поживних речовин внаслідок вибору типу солі у співвідношенні з переважаючим рівнем відносної вологості. Добрива для листового підживлення часто містять додаткові з’єднання, наприклад, ад’юванти чи інші поживні речовини. Тому обов’язково слід враховувати, як саме ці сполуки вплинуть на відносну вологість розпилення застосованого розчину, – зазначив насамкінець Євген.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта