Як підвищити ефективність азотного живлення
Генеральний директор компанії Андрій Приходько говорить, що він дуже задоволений співпрацею з «Біотех ЛТД», завдяки якій на полях цього господарства випробувано нові технології вирощування соняшнику, картоплі, сої, кукурудзи, озимої пшениці із застосуванням інноваційних препаратів «Єврохіму» і зокрема такого, як «ЮТЕК-46».
Цей препарат представляв науковий співробітник R&D центру ЄвроХім у Майнхаймі(Німеччина) Рубен Лейбнер. Він нагадав про сильні і слабкі сторони карбаміду. Сильна – великий вміст азоту, слабка – досить високий відсоток його втрат після внесення. Хіміки «Єврохіму», використовуючи найновітніші досягнення європейських виробників, а також результати власних дослідів, дійшли висновку, що карбамід, оброблений інгібітором, стримує виділення азоту. Інгібітор(уповільнювач, гальмівник якихось процесів), яким оброблена гранула, під час розкладення впливає на ферменти уреази, котрі знаходяться в грунті, і ніби їх заморожує, уповільнюючи реакцію розпаду і даючи кореневій системі рослини 7-10 додаткових днів для засвоєння азоту.
Німецький фахівець познайомив із дослідом, який полягає у визначенні втрат азоту при заробці карбаміду на різну глибину. Наприклад, якщо карбамід вносити на поверхню, рослина може спожити лише 25% азоту. Якщо заглибитися далі на 3, 4 і 8 см споживання азоту збільшується від 25 до 82%. Потім він продемонстрував результати дослідження, яке демонструє засвоюваність азоту при застосуванні ЮТЕК-46. Навіть на поверхні карбамід, оброблений інгібітором, віддає рослинам 75% азоту. Тобто так само, якщо заглибити його в грунт на 4 см. Але при заробці карбаміду на 4 см ми одержуємо 82% споживання проти 62% віддачі звичайного карбаміду. І чим глибше, тим підвищується рівень споживання. Отже, заробка не є обов’язковою операцією при застосуванні ЮТЕК-46 його можна вносити і на поверхню, що суттєво зекономить витрати аграрія. Німецький фахівець також розповів про досліди, які свідчать про те, що застосування ЮТЕК-46 значно ефективніше в плані підвищення врожайності сільгоспкультур.
Новий препарат ENTEC презентував доктор Нільс Бергер. Це перше представлення цього продукту в Україні. Продукт має у своєму складі 2 форми азоту, амонійну і нітратну, уповільнює процес нітрифікації (NO3) і стабілізує амонійну форму азоту (NO4). Трансформація азоту, яка зазвичай триває від декількох годин до днів, з допомогою стабілізатора сповільнюється до 10 тижнів, при цьому впливаючи на ріст рослин. Обробці підлягають NPK 23-13-8, NPK 14-14-23 та ін.
«Ці продукти забезпечують реальну добавку до врожайності, але аграрії самі можуть в цьому пересвідчитися», – підсумовує презентацію Андрій Андрійович Приходько.
Парад технологій агронома Марчука
Поки гості йдуть до стартової точки огляду, уважно придивляючись до посівів бульби, господар розповідає про особливості виробничо-технологічного стилю господарства. У 1995-му почали з овочів борщового набору, проте з 2000-го року вирішили зосередитися на картоплі. Тепер ця культура вирощується на 590 га, це в основному насіння найвищих репродукцій, яке реалізується фермерам, котрі своєю чергою, постачають цей продукт компанії-виробникові чіпсів. Окрім картоплі, тут вирощують сою, кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю, ріпак, горох.
–З «єврохімовськими» добривами ми працюємо вже давно, шукаємо нові комбінації, особливо для боротьби з таким обмежуючим фактором урожайності, як стресс, – говорить Анатолій Вікторович. – І якщо шоку від «хімії» ще можна уникнути, то температурне потрясіння передбачити неможливо. А тому йде пошук систем, які дозволять утримати в рослині оптимальний чи хоча б мінімальний обмін речовин у період двох місяців найбільшої спеки. Цього ми намагаємося досягти за рахунок позакореневого підживлення. Ще коли не було спеки, зробили дві обробки, препаратами, які в певних співвідношеннях містять стимулятори росту, в тому числі й гормональні речовини, ауксини і цитокиніни…
Тим часом, головний агроном «Єврохім-Україна» Ілля Марчук та агрохімік компанії Володимир Забалуєв знайомлять із дослідами, які проводяться на площах «Біотеху». Картопля, озима пшениця, соя, кукурудза, ріпак, соняшник вирощуються за сімома-десятьма варіантами агрохімічних технологій в рамках програми «Мінеральні добрива: інновації і перспективи», котру започатковано, аби знайти оптимальні схеми живлення, за яких можна одержати врожай кукурудзи 10-11 т, пшениці – 8-10, ріпаку 4-4,5, сої – 3,5 — 4, картоплі – 30 тонн. Площа полігону становить 55 га, на темно-сірих підзолистих грунтах. Одразу можна переконатися в ефективності додавання в схеми живлення окремих культур нового препарату ЮТЕК-46. Рослини, які його «скуштували», добре переносять спеку, помітно випереджають у вегетації своїх сусідів.
«За результатами минулого року на варіантах вирощування озимої пшениці, де було застосовано UTEC була зафіксована добавка врожаю 5-6 відсотків, щоправда різниці по якості зерна не помічено. UTEC – добриво, яке дає змогу вносити меншу кількість добрив за рахунок мінімізації втрат азоту», – пояснював Володимир.
А ось п’ятий варіант досліду на озимій пшениці. З усього видно, що він один із найвдаліших. Тут було внесено ранньої весни поверхнево N50 + S8(KAC+ S), потім у фазі трубкування проведене прикореневе підживлення N30+S5(КАС+S), у цій же фазі внесено Нутримікс за нормою 1,0 кг/га позакоренево, цей же препарат у такій же нормі використано у стадії колосіння. «Ви бачите, що на даний момент пшениця стоїть ще трохи зеленувата, тобто за цієї комбінації продовжується період дозрівання пшениці на 3-4 дні, і ми розраховуємо на прибавку врожайності та на покращення якості зерна. Після жнив ми всім надішлемо показники врожайності всіх варіантів», – пообіцяв агрохімік.
На ріпаку творив дива препарат Aгрінос-Б. На одному із варіантів навесні було проведено перше підживлення за схемою KAC+S, через 20 днів її повторили, але вже в поєднанні з Aгрінос-Б в нормі 2л/га, перед бутонізацією зробили теж саме. І вже на момент цвітіння можна було помітити різницю з іншими варіантами. Рослини на цій площі вищі на 5-6 см.
Оскільки під час цього параду технологій живлення був присутній представник «ТОВ «Агрінос-Україна» Юрій Джура, ми запитали його про походження нового біологічного препарату, його призначення та механізм дії.
Цей препарат незамінний при стресах, яких зазнають рослини, пояснював Юрій. Коли нормальне живлення зупиняється, Агрінос-Б дає рослині «біогенізовані» елементи живлення. Стреси можуть бути температурні: коли Т – нижча від потреби, чи, навпаки, вища; від надміру води, чи її дефіциту; порушення газообміну(асфіксія); порушення живлення в грунті чи повітрі; механічні пошкодження стихійними явищами чи технікою; від внесення високих доз добрив чи пестицидів; хімічних опіків та інші.
Якщо традиційні продукти містять один вид поживних речовин: протеїни, амінокислоти, або мікроелементи, то Агрінос – комплекс біодоступних поживних речовин, які рослина може споживати одночасно. Застосування цього комплексу природніх речовин, що містяться в препараті, зберігає життєдіяльність рослин в стресових умовах на різних етапах росту і розвитку, підсилюючи метаболізм та надаючи біодоступні елементи живлення. Біоферментація сировини забезпечує біодоступність елементів живлення та сепарацію D-амінокислот бактеріями(в розчині залишаються L-амінокислоти). Є можливість міксування із добривами та пестицидами(обмежень досі не виявлено). В цьому господарстві використано Агрінос-А із КАС на пшениці і ріпакові, Агрінос-Б – на решті культур. Завдяки цьому спектр ефективної дії цього препарату зростає колосально, стабільність його дії дуже стійка, і чим складніша ситуація виникає на полі в системі живлення, тим більший ефект. Про це свідчать численні досліди і широке промислове застосування препарату. Так, використання цього препарату дало змогу одержати прибавку врожайності кукурудзи на зерно на рівні 10-14%, урожай пшениці збільшився на 12%, врожайність томатів у плівкових теплицях зростає на 15-20% при суттєвому збільшенні виходу високотоварних плодів. Подібні результати отримано і при застосуванні на картоплі та суниці.
Добра основа для стабільних урожаїв
Учасники Дня поля оглянули також досліди на посівах сої, кукурудзи, та соняшнику.
–Щойно ви ознайомилися з проміжними результатами нашої програми «Мінеральні добрива: інновації і перспективи», – підсумовує огляд головний агроном «Єврохім-Україна», кандидат сільськогосподарських наук Ілля Марчук. – Використали насіння найвищих репродукцій. Посіви чисті. Бачимо, що біологічний врожай пшениці – 8,5-9 тонн, ріпаку – 4,5 тонн, картоплі – 30 тонн, соя і кукурудза через приморозки, що були у травні, на жаль, не дадуть бажаного результату. Програма передбачає по всіх культурах інтенсивні ранньо-весняні і весняно-літні підживлення різними компонентами, які спрямовані не тільки на підвищення врожайності, а й якісних показників. Застосовували різні комбінації добрив. Пшеницю, наприклад, підживлювали традиційною аміачною селітрою, а також поєднували КАС із сіркою, застосовували карбамід і нове добриво ЮТЕК-46. Додавали препарати серії COMPO – висококонцентровані мікродобрива, які містять крім всіх 5 макро-мікроелементів, ще й сірку і магній. На зерновій групі – Нутримікс, а на картоплі, ріпаку і сої – Нутрібор, вони всі хелатовані. Нагадаю, що 10 травня наші посіви кукурудзи і сої під час зниження температури до 4-6 градусів пережили сильний стрес. Аби врятувати їх, застосували антистресовий препарат Агрінос-Б, і дякуючи йому, це нам вдалося. Бо в багатьох господарствах Київщини ці культури постраждали настільки, що їх довелося пересівати.
По озимій пшениці найкраще виглядає варіант, де застосовували для підживлення КАС із сіркою в комбінації з Нутріміксом. По кукурудзі до посіву вносили Нітроамофоску 23-13-8 по 500 кг/га і проводили кореневе підживлення ЮТЕК-46. По соняшнику застосовували Нітроамофоску 14-14-23 та комбінацію КАС плюс сірка, а також прикореневе підживлення ЮТЕК-46. На картоплі: Нітроамофоска 14-14-23 по 410 кг/га, як основне удобрення з осені, а підживлювали знову ж таки КАС із сіркою плюс Нутрібор в комбінації з Агріносом-Б. На сої застосовували невисокі дози азотних добрив( бо це культура азотофіксуюча) в комбінації з прикореневим підживленням( КАС з нутрібором); на ріпаку: Нітроамофска, а також КАС із сіркою плюс Нутрібор.
Зараз ми розробляємо структуру врожаю озимої пшениці і ріпаку, будемо визначати якісні показники насіння і очікуємо що ця програма буде доброю основою для виробництва, яка забезпечить стабільні врожаї…
Олександр Карпенко.
Інфоіндустрія
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта