Відповіді на ці та інші питання дає спеціально запрошений компанією BASF експерт Тетяна Кислих, старший науковий співробітник лабораторії фітопатології Інституту захисту рослин НААН.
Питання 1: Чи можна вносити фунгіциди під час вегетації сої?
Відповідь: Тривалий час вважалося, що соя є тією культурою, яка не потребує особливого захисту. Що вона не хворіє. Якщо звертали увагу, то це зазвичай були або бактеріози, або, частково, пероноспороз. А інших проблем або не було, або їх не помічали, вони маскувалися. І тому виробники вважали, що фунгіцидний захист для сої є не актуальним. Та треба врахувати, що за за останні 20 років ситуація суттєво змінилася. Так, наприклад, за даними Міністерства агрополітики, в 1990 році у структурі посівних площ соя займала близько 0,3%, а в 2011 році площі зросли до 3%, в 2016 р. — це вже майже 6%. Сівозміни насичені, ситуація змінилася. Відбулося накопичення інокулюму в ґрунті.
За рахунок того, що рештки лишаються у нас на полі, виникають проблеми з тими хворобами, джерелом яких є рослинні рештки. Зокрема, це той же пероноспороз, септоріоз листя, антракноз. І в зв’язку з цим питання захисту стає дедалі більш актуальним. У багатьох випадках ураження листя та стебла призводить до подальшого зараження бобів і, відповідно, насіння, що у свою чергу призводить не тільки до прямих втрат урожаю, а й до значного погіршення якості насіння, та, як результат, до погіршення насіннєвих якостей і товарних. Тому на сьогоднішній день питання звучить не «чи можна?», а «обов’язково потрібно».
Питання 2: Чи дійсно не слід застосовувати для сої фунгіцидні протруйники з діючою речовиною тріазольної групи? Деякі аграрії з власного досвіду стверджують, що такі препарати значно знижують енергію проростання та зменшують схожість насіння. Що ви можете сказати з цього приводу?
Відповідь: На ранніх етапах розвитку сої однією з найбільших проблем є ураженням фузаріозом. Це може бути як наслідком посіву інфікованого насіння, так і результатом пролонгованого контакту насіння з ґрунтом. Прояв хвороби може бути на сім’ядольних листках, на підсім’ядольному коліні, це можуть бути тріщини, виразки, де з’являється інтенсивний ріст міцелію. Якщо погодні умови є сприятливими для розвитку хвороби — рослини можуть загинути. Враховуючи, що найбільш ефективними діючими речовинами для захисту від фузаріозу є тріазоли, потрібно зважено підійти до вибору препарату. Бажано, щоб він базувався на фітопатологічному аналізі посівного матеріалу. Виходячи з тих дослідів, які ми проводили в лабораторії, стверджувати, що відбувається зниження показника схожості, ми не можемо. Спостерігається тенденція до зменшення довжини проростків, але аж ніяк не зниження самого показника. У польових умовах це може виглядати як затримка появи сходів, але це ж не зменшення самої схожості. Якщо відбувається дійсно зниження схожості, то в кожному конкретному випадку потрібно аналізувати ситуацію і розбиратися, чому саме так сталося.
Питання 3: Скільки фунгіцидних обробок ви рекомендуєте проводити на сої? Чи є різниця у кількості обробок між товарними посівами та насіннєвими?Чи потрібно робити додаткову обробку ще й після цвітіння (початок формування бобів), щоб досягти більшої урожайності. Чи доцільно використовувати фунгіциди на сої, якщо вона не має хвороб? Чи дає профілактична обробка сої прибавку врожаю?
Відповідь: Потрібно сказати, що в кожному конкретному випадку слід орієнтуватися на фітосанітарний стан посіву. На стан посіву впливають і особливості сорту, й погодні умови, і попередники. У зв’язку з цим ситуації дійсно бувають дуже різні, тому сказати, що потрібно проводити виключно одну обробку, або тільки дві й ніяк інакше, не можна. Умови кожного року настільки різні й вносять свої корективи в ситуації, що варто дивитись на накопичення інокулюму та ймовірність того, що проблеми з’являться раніше, до цього потрібно бути готовим. Наприклад — септоріоз, на який раніше зазвичай уваги не звертали, сьогодні вже з’являється практично на перших листочках і поступово, за певних погодних умов, може поширюватися на всю рослину.
Тому якщо умови вологі, доцільно проводити першу обробку в період початку гілкування. Якщо у нас, наприклад, сухі погодні умови — ця обробка може бути не актуальною, і тоді потрібно вже готуватись і спостерігати за фітосанітарною ситуацією, орієнтуючись на обробку в більш пізній період. І тут вже потрібно, дійсно виходячи з погодних умов, із попередників, з особливостей сорту, вибирати, чи це буде одна обробка, чи дві. Між товарними і насіннєвими посівами різниця у захисті дійсно є. Насіннєві посіви мають бути захищені повністю. Потрібно проводити вибракування рослин, які з підозрою на той же фомопсис, їх залишати в посіві не можна, так само, як і рослини з підозрою на вірусні хвороби. Щодо вибору періоду обробки: потрібно виходити з тієї ситуації, яка склалася. Якщо погодні умови сприяють зараженню рослин у період бутонізації, безумовно, рослини потрібно захистити. І потім вже орієнтуватися, чи потрібен додатковий захист бобів дещо пізніше. Якщо ж погодні умови такі, що не сприяють зараженню, то й справді обробку краще перенести на пізніший період, на час формування бобів, щоб максимально захистити наш врожай.
Плануючи фунгіцидні обробки, потрібно виходити з тієї ситуації, яка склалась. Якщо погодні умови сприяють ураженню рослин збудниками хвороб, краще зробити превентивну обробку — ефективність її ми побачимо згодом. При ураженні склеротиніозом перші симптоми з'являються приблизно через 10 днів після зараження і тоді захищати рослини вже пізно. Тому обробляти посіви потрібно з рослин, які симптомів ще не мають. У даному конкретному випадку профілактична обробка, безумовно, є ефективною. Та ж сама ситуація стосується пероноспорозу. Ми повинні пам’ятати, що є латентний період розвитку хвороби. Знову ж таки, орієнтуємося на прогноз погоди. Якщо умови сприятливі, проводимо профілактичну обробку, якщо умови для ураження збудниками хвороб несприятливі — проведення обробки буде неефективним. Тому її можна перенести на більш пізній період і захистити вже рослину на етапі формування бобів. Щодо прибавки врожаю. Коли ми проводимо захист, ми в принципі говоримо про збережений врожай, а не про його прибавку. Питання в тому, який ми отримаємо врожай, тобто, не в його кількості, а в його якості. Коли врожай уражено грибами, коли він втрачає схожість, тоді вже не так важливо, скільки ми його отримали. Питання в тім, що ми маємо захистити. Крім того, захист листкових пластин від збудників хвороб забезпечує продовження їхнього функціонування, збереження асиміляційної поверхні, що, певна річ, позитивно впливає на кількість врожаю та його якість. Тому й профілактичні обробки є доцільними, і вплив на урожай є позитивним
Питання 4: Який препарат буде найбільш дієвим проти склеротиніозу у фазу формування бобів? Коли оптимально вносити фунгіцид для попередження склеротиніозу на сої?
Відповідь: Враховуючи той спалах склеротиніозу, який спостерігався минулого року, постає питання, що робити з цим і як захистити посіви. Насичення сівозмін культурами, які уражує збудник склеротиніозу, а саме - соняшником, соєю і ріпаком призвело до накопичення інокулюму в ґрунті. Крім того, збудник може вражати близько 400 видів рослин, що також погіршує ситуацію. Склероції у ґрунті зберігаються протягом тривалого часу, аж до 8 років. Тому сівозміна в даному випадку також не є дієвою. Найчастіше перші симптоми склеротиніозу помічають у період цвітіння, формування бобів, але ураження відбувається раніше. Зазвичай інкубаційний період може тривати 7-10 днів, тому в такому разі актуальним є питання внесення препаратів тоді, коли ми ще проблеми не бачимо. Знову ж таки, потрібно орієнтуватися на погодні умови: якщо тепло й волого, потрібно свої посіви захищати. Коли це краще робити? Орієнтуватися потрібно на початок гілкування і, пізніше, вже на початок формування бобів. Ці обробки дадуть змогу захистити не тільки від склеротиніозу, а й від інших хвороб листя, стебла і захистять рослину в подальшому від ураження бобів і насіння. Щодо вибору препарату можу сказати, що бачили у своїх дослідах ефективність діючої речовини боскалід. Окрім того, можна говорити про ефективність тіофанат-метилу, флутріафолу. Тут уже виробничник вибирає сам, виходячи з своїх думок, можливостей і спостережень.
Питання 5: Наскільки доцільно вносити фунгіцид у період повного формування бобів для того, щоб захистити урожай від фузаріозу та піреноспорозу? Чи це вже надто пізно і краще взагалі не проводити фунгіцидну обробку в такий час?
Відповідь: Ураження бобів збудниками хвороб відбувається практично на самому початку їхнього формування. Якщо колонізація вже відбулась, то виправити ситуацію вже або неможливо, або надзвичайно складно. Тим більше, якщо це стосується пероноспорозу і фузаріозу. Потрібно орієнтуватися на проведення обробки на початку формування бобів. Крім того, потрібно брати до уваги період часу, який залишився до збирання. Оскільки кожен із препаратів має чітко визначені регламенти для застосування, які базуються на залишкових кількостях продукції. Єдине, де можуть бути виправдані пізні обробки в посівах сої — це насіннєві посіви, якщо дійсно є загроза зараження і необхідність внесення препарату.
Питання 6: Чи можливо боротись із фомопсисом (фомопсидоз, рак стебла) на сої за допомогою фунгіцидів?
Відповідь: Фомопсис — це дійсно та хвороба, яка потребує особливої уваги. На щастя, в Україні вона є не настільки поширеною, і з цим пов’язані складнощі вивчення ефективності діючих речовин, оскільки достатнього фону, на якому можна було б провести випробування та порівняння дії препаратів, практично немає. Тому стверджувати, що та чи інша діюча речовина є ефективною саме проти фомопсису в Україні, ми не можемо.
Читайте попередні випуски проекту АгроЗнавці:
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта