Кабмін ухвалив проект закону щодо приватизації держмайна
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Уряд 4 липня ухвалив проект закону «Про приватизацію державного майна». Законопроект був розроблений Мінекономрозвитку та Фондом державного майна України (ФДМУ) за участі міжнародних донорів та підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Зазначається, що новий законопроект дозволить вивести конкуренцію за державні активи на глобальний рівень та перейти до ринкового ціноутворення на об’єкти в державній власності. Так, передбачається, що законопроект дозволить відійти від інституту оцінки та визначити ціну об’єкту виключно платоспроможним попитом.

«Ми хочемо значно спростити процес продажу активів ― консолідувати законодавство у сфері приватизації. Відмовитись від великої кількості груп об’єктів приватизації та суттєво зменшити час на підготовку об’єкта до приватизації», ― зазначив міністр економрозвитку Степан Кубів.

Проект закону встановлює принципово новий підхід до розподілу на об’єкти великої та малої приватизації. До великих за рішенням КМУ зарахують лише найбільші об’єкти з найвищим потенціалом привабити стратегічного іноземного інвестора, таких об’єктів за попередніми даними буде близько 60.

Об’єкти великої приватизації будуть продаватися із залученням інвестиційного радника ― одного з інвестиційних банків з репутацією. Радник вивчатиме попит на об’єкт, спілкуватиметься з потенційними покупцями та пропонуватиме стартову ціну.

Водночас, об’єкти малої приватизації зможуть бути реалізовані за допомогою відкритих аукціонів он-лайн, як це, наприклад, вже зараз відбувається з активами неплатоспроможних банків та непрофільними активами державних підприємств на ProZorro.Продажі. Стартовою ціною буде чиста вартість активів (вартість активів мінус зобов’язання), або 1 гривня, якщо чиста вартість від’ємна. Аукціон відбуватиметься у три етапи з підвищенням ставок.

Крім того, новий проект закону передбачає підсилення захисту прав інвесторів, зокрема можливість застосування міжнародного арбітражу, (за згодою сторін права іноземної до договору купівлі-продажу) держави та залучення набагато ширшого кола покупців.