АНОНС! Читайте у свіжому номері журналу «АгроPRO»

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

РОЗПАЙОВАНЕ МАЙНО КСП – ОФОРМЛЮЄМО ПРАВА

Однією з можливостей розширення агропідприємства та збільшення його активів є викуп майнових паїв працівників колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Чинне законодавство практично не врегульовує процедуру оформлення права власності (як фізичних, так і юридичних осіб) на таке майно. Тож агропідприємства фактично користуються ним, але не мають жодних документів, які б підтверджували право власності або право користування ним. І хоча агропідприємства скупили більшу частину майнових сертифікатів, на практиці вони не можуть рухатися далі, аби оформити право власності на таке майно. Як все ж таки можна виділити майно в натурі та оформити на нього право власності читайте в журналі «АгроPRO», 2017, № 13.

ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ НЕ СПАДКУЄТЬСЯ

Питання збереження за фермерським господарством землі, наданої її засновнику в постійне користування, є неврегульованим протягом багатьох років. Тривалий час спадкоємці лише в судовому порядку набували права на спадкування земельних ділянок, наданих у постійне користування спадкодавцю. Як правило, такі справи рідко доходили навіть до суду апеляційної інстанції, а про касаційну інстанцію мова йшла ще рідше. Проте на сьогодні існує дещо інша практика. Так, прокуратура звертається до суду касаційної інстанції, оскаржує судові рішення саме в частині спадкування права постійного користування земельною ділянкою, внаслідок чого такі рішення скасовуються, земля повертається в державну/комунальну власність. Більш докладно про це читайте в «АгроPRO», 2017, № 13.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ТРУДОВОЇ КНИЖКИ

Основним документом про трудову діяльність найманого працівника була і залишається його трудова книжка (наразі законопроект про скасування трудових книжок відхилено).

Трудові книжки ведуться:

• на всіх працівників (у т. ч. сезонних і тимчасових), що працюють на підприємстві (у фермерському господарстві) або у фізичної особи понад 5 днів; 

• на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

• на студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що проходять стажування на підприємстві.

На фізосіб-підприємців трудова книжка не ведеться, вона потрібна лише найманим особам.

Членам фермерських господарств (у т. ч. засновникам) та їх головам не обов’язково заносити запис до трудової книжки. Якщо ж голова фермерського господарства є найманою особою (і не є членом фермерського господарства), запис до трудової книжки здійснюється на загальних підставах.

Дізнайтеся більше про строки заповнення, особливості ведення, основні зразки записів до трудової книжки працівника фермерського господарства, відповідальність за порушення встановленого порядку ведення, зберігання та видачі трудових книжок в журналі «АгроPRO», 2017, № 13.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ

У рамках проведення кампанії «Урожай» є чимало випадків порушення кримінальних впроваджень за нецільове використання земельних ділянок. Чи дійсно керівників сільгосппідприємств можуть притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності, в чому вона полягає і які наслідки можуть бути для очолюваного ними підприємства? 

Для того, щоб відповісти та це запитання, звернемося до ст. 254 Кримінального кодексу України. У ній йдеться про таке порушення, як безгосподарське використання земель, якщо воно спричинило тривале зниження або втрату родючості землі, виведення земель із сільгоспобороту, змивання гумусного шару та порушення структури ґрунту. 

Автор статті Олександр Норочевський звертає увагу, що обов’язковою умовою притягнення посадової особи до відповідальності за цією статтею є необхідність доведення слідством хоча б однієї з таких обставин, як:

• факт зниження родючих властивостей земельної ділянки та його тривалий характер;

• факт виведення земельної ділянки з обороту;

• факт змивання гумусного шару або порушення структури ґрунту.

Друга й третя умови доводяться тільки шляхом проведення судової ґрунтознавчої експертизи, яка підтвердить чи спростує зазначені факти.  А для належного виявлення втрати родючості необхідно мати відомості щодо первинного агрохімічного стану земельної ділянки, яких майже ніколи немає. Тому довести факт  погіршення якості (тобто зниження корисних показників) дуже складно. 

З адміністративною відповідальністю теж не так все однозначно, оскільки відсутній державний орган, посадові особи якого наділені компетенцією приймати рішення про притягнення винних осіб до відповідальності та накладання на них штрафу відповідно до ст. 53 КУпАП. Детально з цією темою ознайомтесь у журналі «АгроPRO», 2017, № 13. 

ХТО ПОПЕРЕДЖЕНИЙ – ТОЙ ОЗБРОЄНИЙ

Головною метою кампанії «Урожай» є недопущення ухилення сільгосппідприємств від оподаткування, а головним завданням – контроль за обсягом отриманого врожаю.

Зіставлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи та статистичною формою 4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» дає змогу контролюючим органам з’ясувати, скільки землі знаходиться у сільгосппідприємства в користуванні і якими культурами ця земля засаджена. А очікувані обсяги врожаю та доходу по кожному сільгоспвиробнику можна визначити на основі даних про середню врожайність різних культур по регіону. Читайте про це на сторінках «АгроPRO», 2017, № 13.

БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ: УМОВИ ТА НАСЛІДКИ

Як відомо, з 1 липня запрацювала система перевірки податкових накладних (далі – ПН) на «неблагонадійність» за Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567 (далі – Критерії).

Перевірка на відповідність вищезазначеним Критеріям не здійснюватиметься у таких випадках:

1. ПН не підлягає наданню отримувачу або не містить ПДВ. 

2. До досягнення обсягів постачань, зазначених у зареєстрованих ПН (500 тис. грн). 

3. У 2016 році сплачено податків на суму більше 5 млн. грн. 

4. Одночасно податкове навантаження за 12 останніх місяців перевищує 5% та сума ПДВ за місяць не перевищує найбільшу місячну суму ПДВ за 12 останніх місяців в 1,3 раза.

При цьому в обчислення вищезазначеного обсягу  постачань в «500 тис. грн» включають у т.ч. операції з «умовного продажу», які здійснюються згідно з п. 198.5 та п. 199.1 Податкового кодексу України, а також постачання без ПДВ та ті, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (зокрема, експортні операції).

В обсяги сплачених податків (як «5 млн. грн», так і при розрахунку податкового навантаження «5 %») входитимуть усі податки (у т.ч. ПДФО та військовий збір) та ЄСВ, фактично сплачені у вищевказаних періодах (крім ПДВ, сплаченого на митниці), включаючи суми переплат. При цьому суми ПДВ, які сплачувались до 01.01.2017 р. на спецрахунки сільгосппідприємств, у зазначеному розрахунку не враховуватимуться.

Якщо ПН, яка подана підприємством на реєстрацію в ЄРПН, не відповідає жодній із наведених умов, то таку ПН перевірятимуть на відповідність Критеріям ризику. Перший передбачає перевірку на відповідність кодів УКТЕД реалізованих товарів придбаним. Звісно, що у сільгоспвиробників такі коди не збігатимуться, адже вони виробляють, а не перепродають сільгосппродукцію. Другий  критерій передбачає перевірку на наявність ліцензій та інших дозволів на ведення певної діяльності (стосується переважно виробників і продавців підакцизних товарів).

Отже, сільгоспвиробники можуть опинися в зоні ризику щодо блокування ПН саме за першим критерієм. Для розблокування ПН їм слід буде подати до ДФС Таблицю даних платника податків (за формою, затвердженою в додатку до Критеріїв), а також  пояснення та документи, визначені у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, затверджених наказом Мініфіну від 13.06.2017 р. № 567.

Детальні відповіді на питання щодо блокування ПН, способів його уникнення та що робити, якщо вашу ПН таки заблокували, читайте в «АгроPRO», 2017, № 13.

НАРАХУВАННЯ І ВИПЛАТА ДИВИДЕНДІВ ОЧИМА БУХГАЛТЕРА

На більшості підприємств саме на бухгалтера покладається обов’язок правильно нарахувати, оподаткувати та виплатити дивіденди.  Бухгалтеру слід знати, що порядок розподілу прибутків чи покриття збитків має бути прописаний у статуті підприємства.  Якщо такий порядок у статуті не прописано, то його мають визначити власники (учасники) підприємства на загальних зборах з урахуванням вимог законодавства (наприклад, зважаючи на необхідність утворення ТОВ резервного фонду).

Часто на підприємствах виникає ситуація, коли за результатами звітного року отримано прибуток, однак у балансі обліковується непокритий збиток минулих періодів. Можлива також і зворотна ситуація – за результатами звітного року отримано збитки, але у попередніх роках були прибутки.  

Слід звернути увагу, що при складанні фінансової звітності у р. 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» форми Балансу  (форма № 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан), форма № 1-м  «Баланс» та форма № 1мс «Баланс») відображається залишок, «згорнутий» з урахуванням і прибутків, і збитків. Однак це  не означає, що здійснено  «автоматичний» розподіл прибутку шляхом спрямування прибутку на покриття збитків. Адже згідно зі статутом збитки можуть покриватися не лише прибутком, а й за рахунок резервного капіталу та навіть статутного фонду.

Отже, перед тим, як отриманий прибуток направити на виплату дивідендів, потрібно спочатку перевірити, чи не повинно підприємство за рахунок цього прибутку покрити збитки минулих років або сформувати резервний фонд.

При виплаті дивідендів засновнику – юридичній особі доведеться сплачувати авансові внески з податку на прибуток (навіть якщо підприємство не є платником цього податку). 

Якщо дивіденди отримуватиме засновник – фізична особа, то з нарахованої суми слід утримати ПДФО та військовий збір При цьому слід звернути увагу, що ставка ПДФО (5, 9 чи 18%) залежатиме від статусу платника податків (платник податку на прибуток чи ні) та від виду виплати (дивіденди звичайні чи привілейовані тощо).  

Детально про порядок нарахування, оподаткування та виплати дивідендів читайте в «АгроPRO», 2017, № 13.