Збільшення експорту сільськогосподарської продукції несе не тільки позитив, а й ризики,

Зростання обсягів експорту вітчизняної аграрної продукції на світовий продовольчий ринок залишається чи не єдиним позитивним трендом розвитку економіки країни впродовж останніх років.

Поряд із цим глобальний світовий продовольчий ринок також зберігає і певні зовнішньоекономічні ризики для вітчизняного агроекспорту.

Як зазначає у своїй статті на сайті "Агробізнес Сьогодні" старший науковий співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН Юрій Кернасюк, поряд із ціновими ризиками зовнішньої кон’юнктури ринку є й інші. Насамперед це посилення ветеринарних, фітосанітарних та технічних вимог до вітчизняної продукції АПК з боку зарубіжних країн; зміни законодавства країн-імпортерів, що, як правило, обмежують ввезення або вводять додатково процедуру квотування, можуть також призвести до закриття їх ринків для вітчизняної сільськогосподарської продукції; зниження валового врожаю сільськогосподарських культур внаслідок дії несприятливих природно-кліматичних факторів.

Окремим фактором є коливання курсу гривні щодо основних світових валют, у яких проводять розрахунки зовнішньоторговельних операцій може мати як негативні ризики, так і позитивні моменти.

При цьому експортери не завжди в змозі самостійно усунути всі ці причини без підтримки держави.

"Поряд з цим найбільшою проблемою вітчизняного аграрного експорту впродовж багатьох років залишається домінуюча його сировинна орієнтація продукції із низькою або невисокою доданою вартістю. Навіть експорт олії можна з певним застереженням вважати за продукцію глибокої переробки, хоча це набагато краще, ніж продаж просто сировину, як це спостерігається у випадку з насінням ріпаку", - зазначає експерт.

За його словами, для підтримання і збільшення експортних можливостей вітчизняної аграрної продукції та мінімізації потенційних зовнішньоекономічних ризиків насамперед варто першочергово спрямувати основні зусилля на підвищення конкурентоспроможності її виробництва. Тому виробники, які мають нижчі витрати, навіть за умов виникнення різного роду зовнішньоекономічних ризиків будуть спроможні зменшити їх негативний вплив за рахунок наявних конкурентних переваг у собівартості продукції та отримають можливість у перспективі зберегти свою частку на цих ринках.

Агробизнес Сегодня / Новости