Земельна реформа: як лишити фермерів на плаву та обмежити утворення латифундій
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

123.png

Скасування земельного мораторію та відкриття ринку продажу наділів викликає побоювання у аграріїв: землю скуплять іноземці або незначна кількість найбагатших латифундистів, а фермери програють у виробництві великим холдингам. Експерти Борис Кушнірук та Андрій Новак розповідають, як держава має убезпечити економіку від таких ризиків та якою має бути земельна реформа.

"Питання земельної реформи не має розглядатися як чорно-біле – або так, або ні. Все залежить від законодавчої організації ринку землі", – говорить Андрій Новак.

За словами експерта закони мають передбачити три великі запобіжники, щоби зняти більшість перешкод і побоювань.

Обмеження по громадянству. У перші роки дії закону, землю мають купувати тільки українці. На думку Андрія Новака цей запобіжник знімає побоювання, що приїдуть іноземці та скуплять наші землі.

Обмеження по максимальній площі, яку зможе купити одна особа. Експерт вважає це питання дискусійним, але воно знімає побоювання, що 10 мільярдерів скуплять всі землі.

Обмеження загальних площ земель, які можуть бути в обігу.

"У Сполучених Штатах Америки лишень 20 % сільськогосподарських земель є у вільному обігу на ринку. Є землі, які просто не можуть бути в обігу. Це землі державного резерву – місцевого значення, рекреаційні зони. Важливо означити, що ринок землі – це не є обов’язково купівля-продаж. Це є також і цивілізовані орендні відносини. Потрібно встановити  нормальні ціни на оренду землі, а не те, що отримують сьогодні власники паїв", – говорить Андрій Новак.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що продаж землі іноземцям – це капіталізація ринку та збільшення надходжень іноземної валюти в Україну.

Коли ж землю скуплять вітчизняні аграрні холдинги, то люди задіяні у сільськогосподарському виробництві можуть втратити робочі місця: "Питання полягає в тому, для кого ми проводимо земельну реформу. Коли робимо це для збільшення капіталізації землі, то до ринку треба допустити всіх – наших та іноземців. Так зросте попит на ресурс, на нього збільшиться ціна. Це збільшить надходження іноземної валюти в Україну. Можливий негатив: землю скуплять великі аграрні холдинги. Вони займаються виробництвом продукції з меншою доданою вартістю, але виграють за рахунок масштабу, обробляючи десятки тисяч гектар землі, потім експортуючи продукцію. Вони працюють великою технікою, продуктивність виробництва зростає. Є тут негативний момент: частина людей, зайнятих у сільському господарстві, будуть там не потрібні", – говорить Борис Кушнірук.

На думку економіста, фермери не можуть конкурувати з великими виробниками у виробництві сировини.

"Філософія вільного продажу землі, яку скуплять великі компанії, не підходить нам, поки ми не сформуємо стабільний клас фермерів. Значна частина фермерів проти відкриття ринку землі. Сьогодні великі корпорації виграють на тому, що можуть брати землю в оренду за ціною, яка є нижче, ніж то би було при відкритті ринку. Через 5-7 років ціна на землю зросте, тож збільшиться і орендна плата. Фермери виходять з тих же міркувань. Якщо почати продаж землі, ціна виросте і фермер змушений буде платити за неї значно більше, – вважає Борис Кушнірук.

На його думку, якщо відкривати ринок, треба робити заходи для розвитку фермерства. Приміром для розвитку органічного землеробства потрібно 5-7 років. Якщо селянин купуватиме 100-200 гектарів, вироблятиме там чисту продукцію, яка матиме більшу додану вартість, то він ставитиме ефективним виробником. Якщо він не можем сам виробляти сири чи м’ясо, то мусить об’єднуватися з іншими малими виробниками у кооперативи.

"Бо фермери для початку вже не є у рівних умовах з великими виробниками. Для цього держава повинна обмежувати монополізацію і створювати можливості, аби дрібні фермери могли конкурувати з великими.. Для цього треба створювати такі умови, коли малі виробники матимуть пріоритетне право для продажу продукції на місцеві потреби – у школи, дитсадки, інші бюджетні установи. Якщо ці виробники отримають цей ринок збуту, то вони зможуть працювати і конкурувати", – розповідає Борис Кушнірук.

На думку фахівця, великі холдинги мають працювати на закордонне виробництво та внутрішній ринок великих міст.

За матеріалами: Трибуна