Теплий початок травня несподівано змінився похолоданням. Заморозки до -3 і навіть нижче накрили територію практично усієї України. Вторгнення дуже холодного арктичного повітря стало причиною опадів у вигляді снігу в низці регіонів України. А останні дві найхолодніші ночі ще «озвуться» серйозними втратами врожаю. Як повідомляють фермери з різних куточків країни, наразі вже пошкоджені посіви зернових, городина, зокрема картопля, та фруктові дерева.
Про наслідки травневого холоду для сільського господарства «Главкому» розповіла начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.
- Із чим пов’язане таке аномальне травневе похолодання?
- Це особливості нашого клімату. Насправді такі холоди не є аж таким екстремальним явищем. За багаторічними даними спостережень метеорологічних станцій, заморозконебезпечний період в Україні триває до 20–25 травня. Це ті кінцеві дати, в які будь-коли за період спостережень фіксувалися заморозки. Просто останніми роками, десь протягом десяти років, не спостерігалися такі жорсткі заморозки саме у квітні й травні. Ми просто відвикли від цього. Бувало й таке, що на Київщині були заморозки і на початку червня. Це був, здається, 2003 рік. А у 1999-му внаслідок заморозків Україна втратила мільйон гектарів озимої пшениці. Озимі культури витримують низькі температури, морози. Але тоді був дуже теплий квітень, на початку травня вже був сформований колос. І зниження температури до 10–15 градусів морозу в травостої спричинило загибель колосу. У 2000-му, до речі, теж були заморозки на початку травня такої ж інтенсивності, але з огляду на те, що не був ще сформований колос на озимих, не було і пошкоджень. Тож нинішні холоди – неприємне явище, але не унікальне. Просто весняні процеси цього року розпочалися рано, наприкінці лютого. Березень був дуже теплий. Плодові накопичили багато тепла і дуже рано зацвіли. І постраждали...
- Плодові переважно постраждали ще під час квітневих холодів? Чи найсерйознішого удару їм завдали заморозки останніх днів?
- Загальна кількість днів із заморозками у квітні по території України становила від 10 до 20. Тоді у нас активно цвіли абрикоси, персикові, тобто ранні кісточкові. Вони потрапили під цю хвилю заморозків. Та краще вже приморозки у квітні, ніж у травні. На жаль, у травні вони також відбулися.
- Під час травневих заморозків температура подекуди опускалася до мінус трьох. Як це вплине на врожай – плодових і не тільки?
- Ой, якби ж тільки до мінус трьох... У травні ми пережили дві найбільш холодні ночі. 11травня вночі у заморозках була вся західна частина України. Там температура повітря знижувалася вночі до 0...-3 градусів. Заморозки на ґрунті були до -5 залежно від регіону. Найнижчі температури були на Волині – то взагалі був полюс холоду. А сьогодні заморозки із західних областей практично відійшли, але поширилися на всю територію України, окрім крайнього сходу, Луганської області і східної частини Донецької, та півдня Одеської області. Тобто практична вся територія охоплена. Причому температура повітря знижувалася до 0...-3 градусів, а от на поверхні ґрунту було зафіксовано -3...-8 градусів. І це дуже погано.
- Які культури постраждали найбільше?
- Чому я казала, що краще вже заморозки у квітні? Бо у квітні ще мало сходів теплолюбних культур. А зараз вже їх набагато більше. І такі зниження температури дуже шкідливі, а може, й згубні для сходів картоплі, ягід, тієї ж малини, полуниці. А про плодові вже й говорити складно. Абрикос та персик постраждали ще у квітні, а та зав’язь, яка там залишилась, постраждала внаслідок травневих заморозків. І ще від травневих заморозків, звісно, сильно постраждали яблуні, груші, вишні, сливи, які зараз масово цвітуть. Дуже все це шкідливо, звичайно, і для винограду. У зв’язку із глобальним потеплінням у нас виноград поширився по всій території. Так от на Київщині йому каюк. Бо зараз він якраз у фазі розвитку, розпускання зав’язі, початку цвітіння, і він витримує температуру лише 0...-1. А у нас була і -2, і -3, і навіть -8 градусів.
- Фермери з центральних регіонів країни повідомляли «Главкому», що почорніла зелена частина сходів. Що це означає?
- Дивлячись про які культури йдеться. Картопля, наприклад, ще має шанс відійти. Але, звичайно, це вже не буде той повноцінний врожай, який міг би бути. Заморозки – це така гидотна річ, шкідлива дія якої проявляється, якщо рослина вижила, до кінця вегетації. Проявляється як? Зниженням врожаю. Якщо з плодовими все зрозуміло: зав’язі почорніли, осипались – нічого вже не буде. То тут не все так однозначно. Різні культури по-різному реагують – залежить від того, в якій фазі розвитку вони перебувають. Вони ще можуть відійти і дати якийсь врожай.
От так і картопля. Вершки померзли і відсохли, але там можуть з’явитись вторинні сходи. Також такі зниження температури, на щастя, не шкідливі для ранніх зернових. Можливо, десь кінчики листків почорніли і відвалились, але це не повинно позначитися на загальному врожаї. А от теплолюбні культури, такі як, наприклад, квасоля і соя, постраждали. Найніжніша з них, звісно, квасоля. До нуля градусів – і вона вже все. А садили її цього року дуже рано.
- Що ви радите фермерам? Чи потрібно пересаджувати постраждалі посіви? Чи є в цьому сенс?
- У принципі, можна замінити картоплю новою посадкою. Але це треба робити лише з огляду на прогноз погоди. Якщо прогноз погоди справдиться і дійсно до 20 травня у нас не буде дуже високих температур повітря, пройдуть дощі, то є шанс. А якщо не буде дощу і буде спекотно, то який це вже буде врожай?.. Пізно пити «Боржомі».
- Підрахунків втрат ще немає?
Зараз просто можна фіксувати лише наявність пошкоджень, загибелі... А щоб порахувати детально, треба проводити маршрутні обстеження. Та й хто це може підрахувати? У нас здебільшого приватні підприємства. Вони, звісно, свої втрати порахують, але ж цієї статистики ми не побачимо.
- У Криму також були аномальні холоди. Чи є у вас якась інформація з приводу втрат врожаю там?
- На жаль, з Криму ми не отримуємо жодної інформації. Але, судячи з синоптичних процесів, вони там були.
Катерина Пешко, «Главком»
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта