Міністерське жонглювання статистикою
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Останні три роки українське садівництво втримується на плаву, проте не завдяки, а проти існуючих умов. І хоча умови для всіх однаково непрості, проте скупчення роками не вирішуваних проблем у поєднанні з втратою основного ринку збуту на фоні спаду національної економіки поставили садівників у вкрай несприятливі умови. І якщо українське зерно та олію купують в усьому світі, то з плодово-ягідною продукцію ситуація значно складніша, адже сортові вподобання, наприклад європейського ринку, значно відрізняються від втраченого російського. Ось і маємо, що повинні або підлаштовуватися під смаки потенційних клієнтів, або ж знайомити їх зі своєю продукцією. Проте що перше, що друге – справа непроста, а час минає, і разом з ним – потенційні доходи садівників.
Втім, варто бути об’єктивними, останні два роки українські садівники не сиділи, склавши руки, і результати їх роботи відображені в статистиці 2016 року. Так, українським садівникам вдалося частково відновити обсяги експорту, проте про суттєву диверсифікацію географії поставок говорити поки що зарано.

Особливу увагу привертає зростання поставок українських яблук до країн Європи.