Які ніші відкриваються для вітчизняного виробника?
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак, що наразі перебуває із робочим візитом у Південно-Східній Азії та зустрічається із місцевими провідними компаніями харчової галузі, активно ділиться враженнями  щодо перспектив просування українських товарів у регіоні, зокрема – у Сингапурі та В’єтнамі.

Андрій Ярмак про Сингапур, цукор та молочні продукти:

«Спілкуючись з сингапурськими імпортерами продуктів харчування, представниками роздрібної торгівлі та міжнародними і регіональними трейдерами, з'ясували, що український цукор в країні та в регіоні в цілому може бути досить конкурентним.

Ще один момент –  згущене молоко. Всі говорять про великий попит на цей продукт в регіоні. Отже, ми можемо продати відразу і цукор і молоко в одному пакунку. Звичайно, варто шукати інші варіанти пакувань, але продукт дійсно цікавий і перспективний. Не зовсім розумію, чому великі українські молочники відмовилися від цього продукту, а ті, що виробляють "згущенку", не особливо приймають участь в торговельних місіях.»

«Незважаючи на те, що більшість населення Сингапуру має китайське коріння, сиру тут їдять дуже багато. Причому, асортимент сирів величезний, а ціни захмарно високі. В продажах переважає сир типу чеддара та його похідні. Але найшвидше зростає моцарела для піци. Найбільш ходові та недорогі версії чеддару коштують в роздріб приблизно  $20-25 доларів США за кг  – іншими словами, від  600 грн/кг .

Попередні перемовини з імпортерами та роздрібом показують, що ми можемо бути конкурентними в сегменті більшості продуктів, в т.ч. й по маслу, яке, до речі, коштує приблизно як і сир в роздрібній торгівлі.

Перепон по імпорту немає жодних. Україна в білому списку.

Сингапур – це  5,5 млн.  людей, з дуже високим рівнем доходу. За оренду невеличкої (я б сказав навіть дуже малої) квартирі в самому центрі люди платять від  8-10 тис. доларів  за місяць. Не в центрі –  від 4,5 . І це, приблизно, за  60  квадратів.

Отже, якщо брати доходи споживачів та їхні витрати на молочні продукти, то це ринок за обсягами співставний з нашим ринком промислових продуктів, якщо не більший!

Сингапур - це така собі Швейцарія даного регіону. Зайшовши на цей ринок, ти отримуєш надійний канал збуту і репутацію в інших країнах регіону!»
 
Про Японію, Сингапур та безперспективність держрегулювання:

« $10,000 доларів  за тону – такий розмір мита на окремі види сухих молочних продуктів існує в Японії. Це, фактично, звичайна заборона імпорту.

Дуже цікавий бізнес-кейс виходить, який чітко показує, чому втручання держави в ручне регулювання ринку шляхом заборон, як правило, не має жодного сенсу.

В Сингапурі створено цілу індустрію, яка багато років поспіль допомагає бізнесу обходити ці заборони. Ціла низка компаній імпортує сухе молоко, цукор та какао та змішує їх в певних пропорціях. Після цього, продукт вже легально продається без мита або з мінімальним митом по іншому товарному коду. А оскільки використовують його, переважно, виробники шоколадних та кондитерських виробів, то для них це навіть зручніше.

До речі, йдеться не про якісь там напівлегальні контори – ми говоримо про міжнародні продуктові компанії.

До речі, найближчим часом сухі молочні продукти від «Рошен» підуть до Сингапуру. А оскільки «Рошен» є виробником і цукру, і сухого знежиреного молока, і споживає великі обсяги какао, то він ще й змішати все це міг би :)

Але Японія і далі навіть не хоче чути про українську молочку – вони дуже добре пам'ятають про скандальну партію десятирічної давнини. То ж продукція від «Рошен» піде до міжнародних компаній в інших країнах Південно-Східної Азії.

Сподіваюся видати шматками дуже багато цікавої інформації найближчими днями. Але основний висновок – ми конкуренті по ціні. Тільки дуже велике прохання – не марнувати наші зусилля, і не гратися з якістю продукції, що надходить на цей ринок.