Чи виграє Україна боротьбу за екологію: плюси та мінуси угоди про Зону вільної торгівлі з Канадою

Очікується, що вже влітку цього року вступить в дію угода про зону вільної торгівлі з Канадою. 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить виробників у різні ситуації, та створює побоювання щодо можливого збільшення тиску на екологію саме в Україні.

Як зазначає у своєму матеріалі в EcoTown експерт з охорони навколишнього середовища Зоя Павленко, лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва.

"Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків)", - зазначає експерт.

Проте ситуація не настільки складана, як видається, адже наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. І угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток.

"Перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії", - зауважує Павленко.

У цій ситуації Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж її розвинуті партнери. Бо якщо Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва, то Україна може просто запозичувати ці готові інструменти, які, водночас, наблизять українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Також українські виробники, які більше уваги приділятимуть охороні довкілля та органічній складовій, можуть виграти завдяки тренду відповідального споживання у Канаді. Саме товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними матимуть більшу популярність серед канадських покупців.

Звісно, заявлені екологічні переваги продукту мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. При цьому безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

"Реальні екологічні переваги товару мають прямі фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід", - зазначає експерт.

Тому особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників.

Агробизнес Сегодня / Новости