Люди, які назавжди змінили сільське господарство
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

«А що, якби?» – питання, яке в усі часи не давало людині спокою. Наше прагнення до саморозвитку пояснюється постійним бажанням удосконалювати умови свого існування та задовольнити якомога більше власних потреб. Особливо це стосується сфери сільського господарства, яка в усі часи не просто задовольняла потреби людства в харчуванні, а часто-густо рятувала його від голоду. Тому й не дивно, що чимало відкриттів було зроблено саме в агросекторі. Пропонуємо Вам разом з командою Торгового дому «Соєвий вік» згадати імена тих людей, без винаходів яких важко уявити сучасне сільське господарство.

Джетро Тал – винахідник першої рядкової сівалки

Ідея створення рядкової сівалки з’явилася в англійського агротехніка на концерті, під час гри орга́ну. Джетро Тал тривалий час спостерігав за дією музичного інструменту, акцентувавши особливу увагу на тому, що при натиску клавіші орга́ну відкривався клапан й інструмент видавав певну ноту. Цей принцип науковець пізніше застосував у своєму винаході – рядковій сівалці. Суть її дії полягала в тому, що зі спеціальної ємкості, в якій знаходився посівний матеріал, до землі тягнулось декілька трубок. За їх допомогою при русі сівалки на полі вдавалося рівномірно висаджувати насіння в землю. Свій винахід Джетро Тал презентував у 1701 році, однак популярним цей засіб став лише через декілька років.

Франц Ахард – винахідних виробництва цукру з буряку

Ще у 1747 році німецький хімік Андреас Маргграф за допомогою мікроскопу відкрив кришталі цукру у тонких зрізах коренів буряку. Через декілька десятиліть учень Маргграфа Франц Ахард відновив дослідження вмісткості цукру в буряку. Над цим проектом він працював протягом десяти років і в 1801 році зміг збудувати фабрику, на якій цукор видобували виключно з буряку. А вже через рік Франц Ахард отримав свій перший врожай білого продукту з вмістом цукру 5-7%.

Сайрус Маккормік – винахідник першої жниварки

Протягом 28 років батько Сайруса Маккорміка намагався створити жниварку на кінній тязі, однак не зміг довести справу до кінця. У 1830 році у віці 21 року Сайрус Маккормік ознайомлюється з кресленнями свого батька і вносить певні корективи в загальну конструкцію. Результат був приголомшливим: вже за півтора року молодик презентував жниварку, яку згодом запатентував.

Втім протягом тривалого часу новий винахід не користувався особливою популярністю в аграріїв. До 1847 року його власник зміг продати всього 100 машин. Однак Маккормік-молодший не зневірився в цій справі, як це зробив колись його батько. Переїхавши до Чикаго та провівши активну маркетингову кампанію, під час якої Маккормік акцентував увагу на роботі жниварки та її перевагах, американський винахідник на довгі роки завоював ринок виробників сільгосптехніки в США. 

Джон Дір – винахідник сталевого плугу

Простий американський коваль Джон Дір одного разу помітив, що тогочасні чавунні плуги, які використовували фермери, були неефективними. На них налипав ґрунт, а тому робота на таких агрегатах була суцільним жахом. Так у нього народилася ідея створити аналогічний плуг зі сталі. У 1837 році він випустив у світ перший зразок сталевого винаходу, а до 1841 року вже продавав 75-100 плугів на рік.

Сьогодні техніці бренду «Джон Дір» (Deere & Company) довіряють сільгоспвиробники у всьому світі.

Юстус фон Лібіх – засновник теорії мінеральних добрив

Черговий німецький хімік прославився тим, що випустив у світ теорію мінерального живлення рослин, в якій на основі власних експериментів довів, що за допомогою добрив можна підвищити врожайність ґрунту. Спостерігаючи за ростом рослин, науковець прийшов до висновку, що збільшенню врожайності культур найбільше сприяють калій, азот і фосфор.

Однак зацікавити аграріїв результатами своїх дослідів Юстус фон Лібіх не зміг. До методів німецького хіміка фермери почали прислухатися лише через декілька десятиліть.

Лауреат Нобелівської премії Фріц Габер

За час роботи в університеті Карлсруе німецький науковець Фріц Габер здійснив справді революційне відкриття, синтезувавши аміак з водню та атмосферного азоту. Це дозволило спростити процес виробництва азотних добрив, який відтоді перестав залежати від місця знаходження складової азотних добрив – нітрату натрію. Після цього відкриття азотні добрива стали значно дешевшими та доступними для багатьох аграріїв по всьому світу.  

Не зважаючи на скоєні злодіяння в Першій світовій війні (саме Фріц Габер зіграв головну роль у створенні й застосуванні газової зброї, від якої загинуло понад 90 тисяч солдатів), у світі все ж таки визнали внесок німця у розвиток сільського господарства, відзначивши науковця у 1919 році Нобелівською премією.

Батько «зеленої революції» Норман Борлоуг (на фото)

Американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин записав своє ім’я в історію як селекціонер, який вивів нові високопродуктивні і загартовані сорти пшениці (а згодом і рису), за що в світі його прозвали батьком «зеленої революці». Над цими сортами Норман Борлоуг працював протягом 12 років у Мексиці, допомігши жителям країни повністю забезпечити себе зерном, і навіть почати його експортувати.

Деякі програми Нормана Борлоуга, які передбачали використання пестицидів та добрив для збільшення врожайності культур, часто-густо піддавались критиці. Однак вони фактично врятували деякі країни від голоду. За свою багаторічну роботу та досягнення в сфері сільського господарства американський агроном отримав Нобелівську премію миру у 1970 році.

Звісно, це далеко не весь список людей, чия наукова думка допомогла сільському господарству не лише прогодувати населення планети, а й вийти на якісно новий рівень розвитку. Спеціалісти ТД «Соєвий вік» акцентували увагу саме на цих людях, тому що вони, не зважаючи на всі невдачі та несприятливі фактори, все ж змогли втілити свої мрії, задуми і плани в життя, принісши неабияку користь усьому людству.