Державне регулювання цін більше не приносить користі
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

11.jpg

Контроль держави над цінами давним-давно себе зжив, його скасування позитивно позначилося на українському ринку.

"Уряд хоче скасувати державне регулювання цін на споживчі товари. Ми ці наміри підтримуємо, тому що не бачимо зв'язку між масштабом цінового контролю і динамікою цін", - заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Нагадаємо, в кінці минулого року стартував пілотний проект, який передбачає скасування контролю за цінами на 17 товарних груп. Здебільшого це групи соціального призначення: молочні продукти, яйця, яловичина, цукор та інше.

Економічний експерт Андрій Вігірінський розповів, що "відпущення" цін пошириться і на борщовий набір: морква, буряк, картопля і цибуля.  Що стосується хліба, то держава стримує ентузіазм магазинів і супермаркетів тільки стосовно соціальних одиниць: батон і український. Все решта - справа совісті підприємців.

"На більшу частину продуктів (молочка, хліб і хлібобулочні вироби, м'ясо) встановлювали граничну торговельну націнку до 15%. Але це була фікція, адже реально виконання цієї норми ніхто не контролював. Тому таке регулювання себе пережило", - розповів Олександр Охріменко, голова Українського аналітичного центру.

Експерти впевнені, що роль держави у встановленні цін дуже перебільшена: виробники навчилися з легкістю обходити всі заборони і рамки. Наприклад, в документі прописано, що молоко 2,5% може коштувати не більше 20 гривень. Виробник випускає молоко жирністю 2,3% і ставить свою цифру на ціннику, оскільки цей продукт вже не потрапляє до категорії регулювання.

"Повністю скасувати державне регулювання на товари уряд може влітку, коли буде новий урожай і ціни впадуть природним чином. Так вдасться уникнути подорожчання. Проте, вирости в ціні можуть чорний і білий хліб, борошно, деякі крупи (окрім гречки), цукор, курятина, макаронні вироби, можливо, молоко. На скільки, поки складно прогнозувати, адже багато що впирається в купівельну спроможність громадян", - розповів глава Української асоціації постачальників Олексій Дорошенко.

Експерти згодні з цією заявою, оскільки зараз все упирається в купівельну спроможність українців: накопичень у населення немає, а це означає, що підвищувати вартість продуктів без втрати продажів вже нереально. Робимо висновок: питання подорожчання залишається відкритим, оскільки тут грають роль такі важливі чинники, як сезонність і врожайність. Вартість імпортної продукції залежатиме від курсу гривні, який буде падати. Тому ціни в гривнях на закордонні товари зростатимуть і надалі.

За матеріалами: UBR

"Державне регулювання цін більше не приносить користі" - кому? Монополістам та компрадорам може й не приносить користі. Нема проблем, нехай держава задавить податками монополістів, підніме занижений курс гривні в три рази до подобаючого рівня, і не треба буде ніякого державного регулювання. А головним монополістом в Україні є Московія, бо у всіх підприємств під контролем московитів є один хозяїн, і сидить він, ботоксний, в Кремлі. Нема сумнівів, що переважна частина компрадорів (місцевих крутеликів, які роблять бізнес на зовнішньо-торгівельних операціях) є московитськими прихвостнями, бо навіть купа фірм з европейською, тим більш острівною, з якими вони працюють, насправді має кремлівсько-гебнявих власників.