У березні аграрії здійняли галас: де обіцяні державою гроші й коли вони будуть? AgroPolit.com розбирався, хто винен у затримці бюджетних дотацій та коли аграрії одержать підтримку.
Від спецрежиму до дотацій
1 січня 2017 року перестав діяти спеціальний режим для українських аграріїв. На вимогу головного кредитора України (МВФ) уряд замінив цю систему прямими дотаціями 1% ВВП, тобто на 2016 рік – 5,5 млрд грн). Мінагрополітики на чолі з профільним міністром Тарасом Кутовим вдалося вибити від Мінфіну закріплення цієї підтримки на законодавчому рівні на 5 років. Виділену з бюджету суму в 5,5 млрд грн Мінфін розділив: 4 млрд грн – на дотації, 1,5 млрд грн – на програми розвитку.
Згідно із новими правилами, кошти отримають аграрії, які займаються тваринництвом (виробники м’яса птиці та яєць, свинарство, ВРХ), овочівництвом, садівництвом, виноградарством, ягідництвом та переробкою молокопродуктів (сир, згущене молоко, сметана). А нараховуватимуться державні дотації на основі податкової звітності – базі сум сплаченого ПДВ у бюджет. Логіка наступна – більше сплатив у бюджет, більше дотацій зможеш отримати. Однак ані в січні, ані в лютому, ані навіть у березні аграрії грошей не побачили.
Мінфін винен у затримці бюджетних коштів?
Ще у грудні 2016 року Міністерство агарної політики та продовольства ухвалило рішення щодо нарахування аграріям державних дотацій. А 8 лютого 2017 року, на засіданні Кабінету Міністрів України, було прийнято Постанову №83, якою затверджено Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році.
Затримка з виплатою грошей виникла в ланці Міністерства фінансів, яке дуже довго виписувало механізм дотацій. Для того, щоб аграрії отримали гроші вже у січні, Мінфіну потрібно було розробити й затвердити два документи.
«Так, 28 лютого 2017 Наказом Мінфіну №275 затверджено форму податкової декларації зі сплати ПДВ і доповнення до неї, форму заяви про внесення сільгосптоваровиробника до реєстру одержувачів бюджетної дотації та форму заяви про зняття з реєстрації. Тобто вже у лютому був перелік усіх необхідних документів, який давав аграріям право записатися до списку отримувачів дотацій. Однак не вистачало найголовнішого – Порядку ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації, які мав затвердити Кабінет Міністрів України. Тому й виникла затримка», – коментує в.о. директора Української аграрної конфедерації Марія Дідух.
Втім, лише 21 лютого Мінфін цей Порядок розробив і оприлюднив у себе на сайті для громадського обговорення. Але, згідно з українським законодавством, зауваження та пропозиції щодо змісту нормативно-правового акту надаються у письмовій та електронній формі протягом місяця із дня публікації. Тому протягом місяця документ, як і годиться, «висів» на сайті, а Мінфін збирав зауваження.
«Представники провідних громадських об’єднань АПК уважно ознайомилися із Порядком ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації й надіслали свої зауваження і пропозиції офіційним листом міністрові фінансів О. Данилюку 9 березня 2017 року», – продовжує Дідух.
Лише 22 березня Мінфін затвердив необхідний Порядок, запустивши, врешті, «дотаційну» систему. Отже, очевидно, що винуватцем катастрофи із прямою підтримкою аграріїв було Міністерство фінансів. А через нього – частково й ДФС. AgroPolit.com надіслав офіційні запити Мінфіну та Державній фіскальній службі з проханням прокоментувати ситуацію. Відповідь від Мінфіну ми так і не отримали. Однак, міністр фінансів Олександр Данилюк у коментарі виданню зазначив раніше, що гроші будуть, орієнтовно, наприкінці березня.
Державна фіскальна служба України затримку виплати коштів пояснила так: «Наказом Мінфіну від 22.02.2017 №275 затверджено форми заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації», ДФС розроблено та запроваджено відповідне програмне забезпечення для ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Із 21 березня 2017 року ДФС забезпечено приймання від сільськогосподарських товаровиробників заяв про внесення їх до Реєстру отримувачів бюджетної дотації і їхній розгляд та прийняття рішення про включення їх до Реєстру». Що тут сказати – чиновницька мова.
На що сподіватися?
Ухвалена 22 березня на засіданні Кабміну постанова визначила, що аграрії зможуть отримати бюджетні дотації у 2017 році за період, починаючи з лютого 2017 року. Термін прийому заяв на отримання підтримки за лютий продовжили до початку квітня, щоб кошти не «згоріли», як січневі. «Заяви у березні 2017 року (за результатами лютого) можуть бути подані до 1 квітня 2017 року», – пояснює прес-служба ДФС.
Тож із грішми будуть усі, хто виконав умови на нарахування дотації. Нагадаємо, що для внесення до Реєстру сільськогосподарський товаровиробник подає заяву форми № 1-РОБД (про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру). Протягом трьох робочих днів її приймають або відхиляють, пояснивши причину.
Інформація про результати розгляду заяв розміщується у приватній частині Електронного кабінету платника. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (у відкритій частині Електронного кабінету платника)», – коментує виданню ДФС.
Тобто, загалом проблем немає. Єдине, що потрібно для отримання коштів, – вчасно подати документацію та правильно її оформити.
Отже, дотації аграрії отримали, хоч і з чималим запізненням. Сьогодні Міністерство аграрної політики перерахувало в автоматичному режимі на небюджетний рахунок (відкритий у ДФС) 306,328 млн грн. Ці кошти підуть на виплату дотацій українським аграріям. В уряді переконують, що надалі подібних затримок не буде. Відтепер дотації виробники отримуватимуть вчасно.
Однак, на думку голови Податкового комітету Громадської ради при Мінекономрозвитку Ольги Богданової, 2017 рік буде випробувальним у плані виплати дотацій. Про це вона розповіла під час вебінару щодо бюджетної дотації аграріям. «Нам потрібно буде боротися за те, щоб вносити зміни в порядки, механізми й алгоритми – боротися за свої права. На мою думку, система дотацій почне нормально функціонувати із 2018 року», – переконана вона.
Коментарі:
Марія Дідух, в.о. директора Української аграрної конфедерації:
– Те, що проблема вирішилася, – дуже добре. Однак є ще один важливий нюанс щодо виплати цих дотацій. В обох Порядках (затвердженому та проекті) передбачено, що розрахунок бюджетної дотації повинен здійснюватися пропорційно до сплачених сільгоспвиробниками сум ПДВ за всіма видами діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції.
Це призведе до того, що сільгоспвиробники, які здійснюють дотаційні види діяльності поряд із виробництвом, наприклад, недотаційної рослинницької продукції (а такі виробники складають більшість) фактично будуть позбавлені можливості отримати дотацію взимку й навесні 2017 року. У першому півріччі обсяг постачання продукції рослинництва є вкрай низьким, але, водночас, виникає необхідність у закупівлі насіннєвого матеріалу, паливно-мастильних матеріалів, добрив, оплати послуг з обслуговування техніки. Тому у сільгосптоваровиробника з’явиться податковий кредит, проте не виникатиме податкових зобов’язань через відсутність постачання протягом тривалого періоду, вирощеної за допомогою придбаних товарів/основних фондів, продукції рослинництва. Переважна ж більшість сільгосптоваровиробників здійснює діяльність одночасно як у галузі тваринництва, так і в галузі рослинництва. Тобто зобов’язання, отримані від продажу тваринницької продукції у першому півріччі будуть зменшуватися на весь отриманий ним «рослинницький» податковий кредит, зокрема й при закупівлі насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо, які використовувалися у рослинництві. Таким чином, відповідний сільгосптоваровиробник буде позбавлений права на отримання бюджетної дотації, оскільки об’єм зобов’язань від тваринництва у більшості випадків буде меншим від сукупного податкового кредиту, отриманого під час виробництва всіх видів аграрної продукції.
Микола Кучер, народний депутат, член аграрного комітету
– Те, що українські аграрії вчасно не отримали дотацій, – прогалина у роботі Мінфіну, ДФС та казначейства. Ми відстояли затвердження підтримки, система зазнала кардинальних змін. Щоб усі механізми запрацювали воєдино та вчасно, потрібно було прописати всі необхідні норми та затвердити їх. Цього не зробили. Мінфін запізно оприлюднив Порядок виплати державних дотацій. Тому вийде так, що гроші виробники отримають, але лише у квітні, хоча потрібні вони їм уже зараз, оскільки розпочинається посівна кампанія.
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної ради
– Проблема в тому, що наш державний апарат, не вміє працювати чітко, як годинниковий механізм. І це вже не перший випадок такого ведення справ. Це постійна «практика». Просто у цьому випадку системна неспроможність – у всіх на виду, а її наслідки досить серйозні.
Для того, щоб аграрії отримали кошти, Порядок затвердження мусили оприлюднити для публічного обговорення у січні 2017 року, а в лютому – затвердити. Однак на сайті Мінфіну він з’явився 21 лютого, і лише тоді ДФС та казначейство розпочали обмінюватися думками. Зрозуміло, що затвердити раніше його ніхто не міг. Станом на сьогодні, система нарешті запрацювала.
Василь Вінтоняк, президент аналітичної компанії «ІнфАгро»
– Те, що аграріям виплатили дотації – позитивне явище. Але не для всіх. Наприклад, ті, хто працює у молочній галузі їх майже не отримають. Хіба шо окремі виробники. Сам механізм прописано так, що дотацію виплачуватимуть лише на основі ПДВ, яке виникає від реалізації продукції тваринництва, наприклад, молока. А податкові зобов’язання нараховуватимуться на всю аграрну галузь. Тобто різниця між податковим кредитом і податковим зобов’язанням буде невелика. Нараховувати ж кошти будуть лише в рамках цієї різниці. Зараз рослинництво має лише витрати, оскільки зобов’язання великі, а реалізації поки немає що. Тому різниця вийде мізерна. Підприємства, які спеціалізуються лише на тваринництві, гроші матимуть значно в більших обсягах, ніж виробники молока. Хоча їх не так багато. Загалом складається враження, що ця підтримка має «вибірковий» характер. Якщо спецрежим вирішили скасувати, потрібно було замінити його іншим механізмом, який би дозволив всім аграріям нормально працювати, а не лише тваринникам чи птахівникам».
Тетяна Крисюк для AgroPolit.com
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта