1. Главная
  2. АгроScanner
  3. Мікроби — новітні енергозберігальні та високоефективні агропрактики

Мікроби — новітні енергозберігальні та високоефективні агропрактики
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

У цій статті ми відповімо на запитання, які найчастіше виникають у рільників, котрі мають намір вирощувати сою із використанням мікробних препаратів — інокулянтів.

 

Яка економічна доцільність у використанні мікробних препаратів порівняно з використанням NPK добрив?

Потенційна кількість фіксованого атмосферного азоту інокульованою соєю може сягати 200–250 кг/га. На кожну тонну вирощеної сої потрібно приблизно 80 кг N (65 кг N припадає на зерно, яке містить 40% протеїну та 15 кг N на коріння, стебла та листя). Для отримання урожайності, скажімо, 2,5 т/га, потреби в атмосферному N становитимуть 200 кг/га. За використання інокулянтів витрати на біо­логічний азот незначні: за найефективніший препарат на ринку України фермер заплатить 300–400 грн/га. Засвоєння N-добрив рослинами сої не перевищує 60%, це означає, що рослинам потрібно близько 340 кг N/га, або тонну селітри (з 34% N) для досягнення вищезгаданої урожайності.
 
У лютому 2017 вартість аміачної селітри (34% N) становила 7 650 грн/т, а фосфорні добрива (P) — від 9500 грн/т та продовжує невпинно рости щодня. До вартості добрив потрібно ще додати вартість пального для техніки, яка буде вносити добрива, і маємо 4000 грн/га.

На ринку сьогодні існують комплексні інокулянти, які можуть замінювати не тільки азотні добрива, а також частково фосфорні, сірчані та виступати в ролі пробіотиків і стимуляторів росту.

Серед інноваційних комплексних препаратів слід згадати БіоБуст® Плюс (BioBoost®+), який має азотфіксуючу (Bradyrhizobium japonicum), рістстимулюючу та сіркомобілізуючу властивості (Delftia acidovorance), а також комплекс Агрібактер+Райс® Пі (Rise® P) — фіксація азоту (Bradyrhizobium), мобілізація фосфору (Bacillus amyloliquefacience штам IT 45).

Штам IT 45 дає змогу збільшити засвоюваність фосфорних добрив із 20–60%, стимулювати ріст кореневої системи, виділяючи метаболіти росту. Бацили штаму ІТ 45 заселяють кореневу систему, захищають її від бактеріальних та грибкових захворювань (пробіотичний ефект), збільшуючи врожайність сої по відношенню до обробленої найкращими моноінокулянтами на 2–4 ц/га.

Чи обов’язково вносити під сівбу стартові добрива?

Потреба та норма внесення стартових добрив залежать від родючості ґрунту й кількості добрив, внесених восени під основний обробіток ґрунту. Розраховуючи норми застосування стартових добрив, слід пам’ятати, що внесення азоту понад 25–30 кг/га затримує утворення бульбочок і знижує активність азотфіксації.
 
Як впливає азотне підживлення на врожай сої, у яку фазу доцільно його проводити і в якій нормі?

Якщо насіння сої обробили якісним інокулянтом і висіяли у вологий ґрунт, бульбочкові бактерії зафіксують достатню кількість атмосферного азоту. Проте впродовж вегетації сої необхідно візуально контролювати стан рослин і бульбочок. Якщо стан незадовільний (мала кількість, відсутність червоного кольору в зрізі бульбочки), а рослини мають жовтаве забарвлення, слід провести 1–2 підживлення азотом (N30–45) у фазі бутонізації чи у період цвітіння.
 
Чи потрібно проводити повторну інокуляцію, якщо сою вирощують у короткоротаційній сівозміні?

Після розпаду бульбочок клітини бульбочкових бактерій потрапляють у ґрунт, і незначна їх кількість виживає за рахунок органічних речовин у ґрунті. Але цієї кількості недостатньо для оптимальної азотфіксації наступного року. Аборигенні штами ризобій у ґрунті не є такими ефективними. Для оптимального інфікування на одну насінину повинно потрапити не менше ніж 100–500 тис. ефективних клітин бульбочкових бактерій, інакше вони не зможуть домінувати над іншими. Практика показує, що економічно вигідно інокулювати насіння сої високовірулентними штамами під час кожної сівби.
 
Як впливає ґрунтова волога на ефективність азотфіксації бульбочковими бактеріями?

Процес азотфіксації бульбочкових бактерій відбувається у симбіозі з рослиною. Нестача вологи, як і перезволоження ґрунту, впливає безпосередньо на рослину, а вже потім на бульбочки. Тобто однією з причин зниження активності бульбочок за водного дефіциту є непрямий вплив браку вологи та зниження інтенсивності фотосинтезу в рослині за таких умов. Що стосується перезволоження, то позаяк азотфіксуючі бактерії є аеробними, вони потребують достатньої кількості кисню. Оптимальна вологість для розвитку бульбочкових бактерій становить 60–70% повної вологоємкості ґрунту, мінімальна — 16%. За нижчої вологості бактерії не гинуть, але зберігаються у неактивному стані.
 
 
ТОВ «АГРІТЕМА»
Моб: +38 (050) 388 69 69
Тел.: +38 (044) 355 70 55
Факс: +38 (044) 521 14 25
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Агробизнес Сегодня / Технологии

Читать в первоисточнике

© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта