Виноградарство - перспективна галузь вітчизняного сільського господарства. Однак після анексії Криму Україна втратила не тільки 17 тисяч гектар виноградників, а й виноробні підприємства, які забезпечували материк вином на 60%.
Поки великі виноградні плантації вимагають додаткових дотацій і фінансування від держави, малі виноробні господарства впроваджують в Україні культуру споживання вина, маючи більше можливостей для виробництва унікальних колекційних вин.
Чи зможе Україна перетворитися в маленьку Францію? Про це ми запитали українського виноградаря з Вінниччини Петра Гондусенко.
Спочатку "відвоював" у тещі кілька соток
Петро Гондусенко виноградарством займається вже понад 30 років. Починав вирощувати спочатку для себе, посадивши кілька кущів біля будинку.
Потім "відвоював" у тещі кілька соток городу, де традиційно садили картоплю, і посадив півсотні різних сортів винних ягід.
"Саджанці та лозу мені поштою висилали інші виноградарі з Західної України і інших регіонів. Часто ми обмінювалися сортами, а ті, сорти, яких у мене ще не було, я купував ", - згадує Петро Гондусенко.
За його словами, він "протестував" близько сотні сортів. Досліджував, скільки врожаю дають, як переживають зиму і встигають дозрівати.
"Методом власних "шишок", проб і помилок я вже чітко визначив для себе найпродуктивніші сорти винограду. І тоді на дачній ділянці, де раніше був пустир, ми заклали новий виноградник "з нуля". Зараз там на площі 0,6 гектара близько 300 кущів, і більше 90 сортів винограду", - з гордістю розповідає виноградар.
Українці готові платити реальну ціну за виноград
Петро стверджує, що виноград - дуже прибуткова культура, хоча і окупається тільки через чотири роки після закладки виноградника.
"Столові сорти користуються влітку великим попитом - в залежності від сорту один кілограм винограду коштує від 25 до 40 гривень. Покупці, знаючи, що виноград місцевий, швидко його розбирають. Часто люди приїжджають за ним прямо на виноградник", - розповідає Петро Гондусенко.
А територія України є надзвичайно сприятливою для вирощування винограду, адже у нас сприятливий клімат і вже є перевірені суперврожайні сорти.
«В Україні є прекрасні, роками перевірені селекції і сорти. У нас немає необхідності в винограді з Туреччини, Єгипту, Молдови. Адже ми можемо самі, при правильному підході, забезпечувати себе даним продуктом", - доповнює Петро Гондусенко.
Продається все: і лоза, і вино
Крім плодів, щорічно з кожного куща зрізають лозу, яку потім висаджують і укорінюють, формуючи саджанець. Посадковий матеріал у весняний і осінній період року успішно продається. Вартість одного саджанця в залежності від сорту - від 50 до 80 гривень.
Вино вінницький виноградар теж виготовляє, однак, каже, що для себе.
«Зазначу, що попит на натуральне якісне вино з високоякісного виноматеріалу - колосальний! Домашнє вино я продаю дуже рідко, оскільки його не так вже й багато. Але і ціна за літр може бути, як за 10 кг свіжого винограду. Але клієнти готові за хороший продукт "голосувати гривнею", - говорить виноградар.
Скільки коштує закладка виноградника "з нуля"
Закладка виноградника "з нуля" вимагає значних інвестицій.
Якщо мова йде про один гектар, то сьогодні закладка виноградної плантації обійдеться близько 300 000 гривен.
Перед тим, як висаджувати виноград, землю необхідно підготувати - побудувати виноградну шпалеру, яка формується з стовпчиків і залізного дроту.
"Для плантації в 1 гектар необхідно 4 км дроту. За моїми підрахунками, вартість становитиме 30 000 гривень. Кріпиться на чотириста стовпчиків, ціна однієї опори - 200 гривень, що в сумі дає 80 000 гривен", - ділиться калькуляцією виноградар.
Уже після того, як сформована шпалера, починають копати ями під посадковий матеріал.
"На гектарі землі садять близько 1000 кущів. Для них необхідно викопати стільки ж метрових ям. В середньому за викопування доведеться заплатити 10 000 гривень. Потім в ці ями засипають добрива - на гектар виходить 200 кілограм, за ціною близько 3000 гривень. Потім садять саджанці. Один з мого розсадника - 50 гривень, а таких потрібна тисяча. Виходить - 50 000 гривень. Плюс потрібно заплатити за роботу, щоб саджанці висадили - 10 000 гривень", - прораховує витрати далі Петро Гондусенко.
Звичайно ж, для власного виноградника посадковий матеріал він готує самостійно, тому дані витрати можна не враховувати, а от якщо ви новачок, то доведеться витратиться.
Після посадки виноградні кущі вимагають щорічної обробки спеціальними засобами для догляду - це запобігає хворобам рослини, допомагає боротися зі шкідниками. Одна обробка виноградника на площі 1 гектар спецпрепаратами обійдеться в середньому в 5000 гривень.
"Я обробляю виноград 4 рази на рік. Якщо ми підрахуємо суму до першого врожаю, то виходить, що лише на спеціальні засоби витрачається близько 80 000 гривен за весь період", - говорить виноградар.
Крім цього, за словами Петра, кущі вимагають щорічної обрізки і формування - за 4 роки до першого врожаю дані процедури будуть коштувати близько 35 тисяч гривень.
"Обрізання свого виноградника я не довіряю нікому. Тому вищевказану суму для себе можу не враховувати. Те ж саме стосується і посадки", - сказав власник виноградника.
У суму 298 000 гривен ще не входять транспортні витрати, ціна за паливо та інші додаткові витрати.
На винних сортах можна заробити більше
А тепер перейдемо до головного: чи варта гра свічок? Чи виправдовують себе такі чималі інвестиції?
За словами Петра Гондусенко, якщо виноград винного сорту, то з одного куща в середньому можна зібрати 10 кілограм ягід. З гектара - 10 тонн. Винний виноград переробляють на виноматеріал - вина від 1000 кущів виходить близько 8 тонн.
"Винний матеріал можна продати або ж зробити вино самостійно. Я віддаю перевагу другому. При чому вино роблю виключно з соку, без додавання води (хоча за технологією це необов'язково). Тому один літр високоякісного вина коштує від 200-300 гривень ", - каже Петро Гондусенко.
Таким чином, якщо продати все вино відразу, за меншою ціною - ми отримаємо прибуток в розмірі 1,6 мільйона гривень. І закладка виноградника може окупиться практично в перший рік врожаю!
Столові сорти такого прибутку, як стверджує досвідчений виноградар, не дають.
"Таким сортам потрібно більше догляду - вони в нашому регіоні майже всі накривні. Тому доведеться витратиться на агроволокно, яким огортають кущі. Однак з одного куща столового сорту можна зібрати 15 кілограм винограду, з гектара - 15 тонн при середній врожайності. Якщо продавати його по 25 гривень за кілограм, то ми отримаємо прибуток 350 000 гривень", - пояснює різницю між прибутковістю сортів Петро Гондусенко.
На даний момент близько вісімдесяти відсотків винограду у жителя Вінниччини - столові. Винні саджанці він готується посадити на плантації площею 1,5 гектара.
Закон не враховує інтересів дрібних виноробів
На сьогоднішній день у сфері українського виноробства чимало проблем на рівні законодавства. І це, незважаючи на те, що півмільйонну ліцензію скасували.
"Від нововведень, думаю, виграли великі і середні виноробні підприємства. Дрібним виноробам отримувати ліцензію складно і не зовсім вигідно, якщо враховувати те, що необхідно дотримуватися вимог. Ліцензія - це не тільки сплата певної суми, а скажімо, і щоб вино вважалося ліцензованим, то необхідно обладнати спеціальний цех, з правильним метражем і обладнанням. Також повинна бути лабораторія, де працює певна кількість людей. Тому, якби ми виробляли вино в промислових масштабах, то можна було б цього дотримуватися. Однак для дрібних виноробів ліцензія - це зовсім невиправданий крок", - говорить Петро Гондусенко.
А поки він орієнтується на урожай столових сортів на площі 0,6 гектара. Питання з ліцензією буде вирішувати вже після того, як виробництво вина буде налагоджено в великих масштабах.
Анексія Криму дала «зелене світло» дрібним виноробам
Після анексії Криму наша держава втратила чимало потужних виноробних підприємств і роками налагоджені технології з виробництва вин. Однак навіть в цьому є плюси.
«З патріотичних міркувань я різко засуджую анексію Кримського півострова. І хоча Крим не був лідером за площею виноградників, на відміну від Одеської області, там були потужні, роками напрацьовані, технології виготовлення вина. Для ринку виноробства після окупації Криму з'явилися якісь переваги. Зокрема, активізувалися ті виноробні підприємства, про які ми раніше навіть не чули. І ці винороби дійсно виготовляють конкурентне і якісне вино. Причому саме власники торгових точок почали шукати нових постачальників вина, щоб компенсувати відсутність кримської продукції", - зазначає виноградар.
В Україні потрібно популяризувати культуру споживання
На сьогоднішній день українське виноробство потребує підтримки держави і вимагає ефективних реформ.
"Українське вино безсумнівно може стати конкурентним і завойовувати європейські ринки. Однак виноробство в великих масштабах вимагає підтримки на рівні уряду, вимагає мотивованої зацікавленості в ньому українських аграріїв, адже виноград - це не соняшник, він не дає подвійний прибуток відразу ж за рік, а вимагає довгострокових інвестицій», - робить висновок Петро Гондусенко.
Він переконаний, що в Україні, так само як і в Молдові, вино треба визнати не алкоголем, а продуктом харчування на законодавчому рівні.
«Вино в Україні необхідно популяризувати, а українцям прищеплювати культуру його споживання. Це ж не тільки алкоголь. Вино - це ціла культура. Воно не створено для того, щоб напиватися. Келих вина - це як похід в оперу, його краще пити з правильного посуду, у відповідній атмосфері і з певним внутрішнім настроєм", - говорить Петро Гондусенко.
За матеріалами: hyser.com.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта