Через вимушений імпорт вугілля ситуація з зерновою логістикою може погіршитися
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

AgroNews040402.jpg

За прогнозами експертів, урожайність в Україні  у 2017-му збереже тенденції до зростання, а це означає, що також буде збережено і позитивну динаміку експортних поставок зернових. Зростання експорту насамперед потребує розвитку внутрішньої  логістичної інфраструктури, що, як засвідчує тенденція минулого року, наразі не готова забезпечити необхідні обсяги перевезень.

Які проблеми зернової логістики мають бути вирішені цього року, який потенціал має внутрішня інфраструктура та що потрібно для її розвитку – саме ці питання обговорювали експерти у рамках круглого столу «Проблеми зернової логістики України», який ініціювала Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ).

За підрахунками експертів, у цьому році дефіцит вагонів-зерновозів становив 2,5- 3 тисячі на добу. «З жовтня місяця ДПЗКУ, як і інші оператори ринку, стикнулася з проблемою нестачі вагонів-зерновозів «Укрзалізниці», яка за нашими підрахунками складала 30-40%. Саме тому зернотрейдерам необхідно убезпечити бізнес власних рухомим складом», - зазначив Дмитро Шмокарєв, директор департаменту логістики ПАТ «ДПЗКУ».

«ДПЗКУ є одним з лідером експорту зернових та має одну з найбільших зернових інфраструктур з потужністю зберігання 3,5 млн тонн зернових. У ДПЗКУ є  програма розвитку зернової логістики та  збільшення потужностей.  У рамках співпраці з китайською корпорацію ССЕС  є домовленість про придбання нових вагонів-зерновозів. Під час перебування в Україні китайська делегація відвідала  Крюковський вагоноремонтний завод. До кінця року ДПЗКУ планує закупити 500 нових вагонів», - заявив Андрій Задирака, заступник голови правління ПАТ «ДПЗКУ».

На думку Андрія Шкляра,  керівника експертного напрямку компанії «ЦТС-Консалтинг», проблеми зернової логістики полягають не лише у дефіциті вагонів зерновозів.  «На сьогоднішній день лише 15% всіх елеваторів в нашій країні можуть вантажити більше 5 вагонів на добу. Тому проблеми починаються вже на етапі формування партії зернових на експорт», - зауважив експерт.

Він вважає, що зернова інфраструктура обмежує  логістику АПК, тому в першу чергу необхідно інвестувати в елеватори та портові термінали. «Комплекс заходів повинен створювати стимул для інвестицій приватного бізнесу у початковий ланцюжок експорту, а саме необхідно підвищувати потужності елеваторів та портових терміналів. Зараз Україна відкриває  ринки Індії, Індонезії, великі сподівання на експорт у Китай.  Необхідно підвищувати ефективність,  укрупнюючи партію поставок, підвищуючи  інтенсивність завантаження суден», - зазначив Андрій Шкляр.

На його думку, «Укрзалізниці» купувати вагони-зерновози недоцільно, натомість необхідно розвивати залізничні шляхи та станції для більшої пропускної спроможності. За його словами, приватному бізнесу інвестиції в рухомий склад окупляться за 8-12 років.

Максим Кушнірчук, директор з вантажних перевезень і логістики ПАТ "Укрзалізниця", підкреслив, що сьогодні в Україні  15 445 вагонів-зерновозів. З них  11 650 належать «Укрзалізниці», але їх зношеність на рівні 98, 2%. "Укрзалізниця"  планує 1070 мінераловозів переобладнати у зерновози. Максим Кушнірчук зазначив, що розвантаження вагонів у різних портах займає від 24 годин до 116, що теж істотно впливає на загальну ситуацію у період пікових експортних поставок зернових. Він підкреслив, що у 2015 році обіг зерновозів складав 15 діб, а у 2016 році вже 7,5 діб.

За прогнозами Максима Кушнірчука, у зв’язку з тим, що тепер Україна буде закуповувати вугілля через блокаду Донбасу, зернотрейдерам необхідно врахувати, що  ситуація з залізничною логістикою зернових може погіршитися. Планується, що імпортне вугілля буде направлятися до Одеського порту, звідти залізничним транспортом доставлятися до пунктів призначення.

Як зазначили експерти, проблеми експорту зернових може вирішити розвиток річкових перевезень в Україні. Микола Петрунін, юрист компанії "Гермес Трейдинг", звернув увагу на те, що на сьогоднішній день існуючого річкового флоту недостатньо для того, щоб забезпечити перевезення зернової продукції. Це зумовлено і податковою політикою, коли багато судів пішли з України, і високими тарифами на перевезення, і відсутністю сучасного законодавства.  Ситуацію з річковими перевезеннями може змінити прийняття Верховною Радою закону "Про внутрішній водний транспорт" та перегляд тарифів на річкові перевезення.