Нова доповідь Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики (IFPRI) і ФАО вивчає феномен «тихої революції», який полягає у поліпшенні виробничо-збутових ланцюжків і посиленні ролі невеликих міст у сільському господарстві. Стале управління процесами урбанізації може привести до створення як нових проблем, так і нових можливостей для перетворення продовольчих систем і сільського господарства, йдеться у доповіді «Глобальна продовольча політика 2017».
«Задоволення зростаючого міського попиту на продовольство може призвести до зростання доходів сільської бідноти – адже більшість з них отримує кошти для існування, займаючись малим і сімейним фермерським господарством, – сказав Генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва. – Це може створити такі необхідні робочі місця і надати стимул для розвитку людей, які проживають в сільській місцевості в країнах, що розвиваються, одночасно полегшуючи доступ до більш здорової їжі міського населення».
«Однак бідні фермери автоматично не отримають вигод від зростаючого міського попиту, тому ми повинні знайти рішення, які допоможуть уникнути негативних наслідків зростаючої урбанізації», – додав він, зазначивши, що попит на багаті поживними речовинами продукти зростає, і водночас – зростає і тиск на природні ресурси, зайнятість , доходи, міграцію і безліч інших критичних чинників, до яких приведуть очікувані зміни.
Доповідь «Глобальна продовольча політика», складена за участі ФАО, зачіпає широке коло питань, пов'язаних з урбанізацією. Зростання чисельності населення в містах буде особливо помітним в Африці, оскільки більшість динамічного населення континенту буде проживати в містах до 2030 року. У всьому світі в міських районах буде проживати приблизно на 2,5 млрд. осіб більше, ніж сьогодні. На Африку й Азію припадатиме 90% цього зростання.
Джерело малюнку: International Food Policy Research Institute. 2017. 2017 Global Food Policy Report. – p. 9.
«Бідне міське населення більш вразливе до коливань цін на продукти харчування, ніж сільські жителі, які проживають в таких же умовах, а городяни виділяють вищу частку свого сімейного бюджету на покупку продовольства, ніж сільське населення», – сказав Шенген Фан, генеральний директор IFPRI, дослідного інституту, який є частиною мережі Консорціуму міжнародних центрів сільськогосподарських досліджень.
Відновлення виробничо-збутових ланцюжків
Одним із способів стимулювання розвитку взаємовигідних зв'язків для міських і сільських районів є підвищення ефективності виробничо-збутового ланцюжка і продовольчих систем, які включають в себе всі етапи, сказав Граціану да Сілва, Генеральний директор ФАО.
Поліпшення стану доріг, надійна і повсюдна електрифікація, рефрижераторні перевезення і поліпшені сховища – все це ключ до успіху, сказав Граціану да Сілва, зазначивши, що такі перетворення також підштовхнуть фермерів до вирощування більш цінної і більш поживної продукції, необхідної для забезпечення здорового харчування для зростаючого міського населення.
Згідно з доповіддю, стурбованість міських жителів якістю продуктів місцевого виробництва в багатьох країнах, що розвиваються, часто призводить до переваги імпортованих товарів. Більш ефективна вертикальна інтеграція внутрішнього виробничо-збутового ланцюжка, що вимагає поліпшення процесів обробки, очищення, збуту, упаковки, брендингу, а, можливо, навіть створення мережі супермаркетів, могла б виправити ситуацію. Подібні зусилля призведуть до появи безлічі робочих місць в агробізнесі та розширенню можливостей сільськогосподарського сектора для вкладення інвестицій, які сприяють зростанню продуктивності.
У доповіді розповідається про те, як фермери можуть отримати більше вигод, коли несільськогосподарські види діяльності розвиватимуться рука об руку з їхніми господарствами. З цієї причини зміцнення ролі проміжних міст, які можуть зіграти роль каталізатора в посередництві між міськими та сільськими районами, має стати ключовим фактором, що визначає політику. У доповіді також наводяться докази того, що околиці невеликих міст, як правило, надають дрібним фермерам більше можливостей для збуту своєї продукції і участі в розділі вигод в результаті економічного зростання. Невеликі міста також пропонують нові напрямки для міграції, які, швидше за все, допоможуть сільським жителям уникнути бідності з більшою ймовірністю, ніж великі міста.
«Проміжні міста можуть стати і, в більшості випадків, є ефективними двигунами сільського розвитку», – сказав Грациан да Сілва. Сильні зв'язки між сільськими і міськими районами також дозволяють мігрантам підтримувати більш тісні зв'язки зі своїми сім'ями, тоді як при розриві зв'язків страждають як сільські, так і міські райони.
Відбувається «тиха революція»
У доповіді розглядаються виробничо-збутові ланцюжки, що охоплюють як сільські, так і міські райони, завдяки яким до Бангладеш, Китаю, Індії і Ефіопії надходять такі основні сільськогосподарські культури, як картопля, рис і теф, на підставі чого в доповіді робиться висновок про те, що в даний час відбувається «тиха революція».
Фермери використовують нові засоби виробництва і в багатьох випадках віддають перевагу більш якісним сортам замість більш високоврожайних, щоб задовольнити попит з боку міських споживачів, готових заплатити високі ціни за продукти класу «преміум». Нові технології поширюються на таких етапах ланцюжка доданої вартості як, наприклад, холодильне зберігання, що використовується малими фермерами в Індії і Бангладеш, що також підтримує місцеві кредитні системи і дозволяє фермерам отримати доступ до більш якісного насіння і засобів виробництва. Іншим прикладом є поява пакетованого фірмового рису в Китаї. Тому поліпшення сільської інфраструктури окупається як для фермерів, так і для міських жителів.
Джерело малюнку: International Food Policy Research Institute. 2017. 2017 Global Food Policy Report.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта