Toggle navigation
Войти
Загрузка...
Есть вопросы? Звоните сейчас!
+380509371097
Главная
АгроScanner
Трактори ХТЗ знову комплектуються мостами ЛКМЗ
Трактори ХТЗ знову комплектуються мостами ЛКМЗ
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая
Подробнее
Подробнее
Харківський тракторний завод (ХТЗ) після майже року простою відновив роботу з лютого 2017 року.
У перший місяць роботи на підприємстві вже зібрано 67 тракторів зі звичною для аграріїв комплектацією - мостами Лозівського ковальсько-механічного заводу (ЛКМЗ), провідного українського виробника сільськогосподарської та спецтехніки, трансмісій і шасі.
Підйом сільськогосподарського машинобудування не можна вважати повноцінним без відновлення стабільної роботи ХТЗ і ЛКМЗ, співпраця яких має багаторічну історію. У 1960-х роках почалося будівництво ЛКМЗ для забезпечення продукцією конвеєра ХТЗ - і ось уже понад півстоліття Лозівський завод, відомий останнім часом під брендом «Лозівські машини», є традиційним постачальником тракторокомплектів, а також ряду інших вузлів і комплектуючих для тракторів ХТЗ. На сьогодні підприємства продовжують свою славну історію, є візитною карткою сільгоспмашинобудування України.
Тому логічно, що з приходом на ХТЗ українського інвестора - групи DCH - в особі президента Олександра Ярославського було відновлено співпрацю двох заводів, що завжди давало синергію і забезпечувало конкурентні переваги техніці ХТЗ, та сприяло створенню тисячі робочих місць у регіоні, а також зберігало позиції Слобожанщини як столиці сільгоспмашинобудування України.
Лозівчани розуміли всю відповідальність і важливість своєчасного запуску виробництва на ХТЗ. Хоча багато скептиків вважали, що запустити виробництво після року простою у січні, в 20-градусні морози, практично неможливо.
Сьогодні в планах ХТЗ на 2017 рік випустити близько 2000 тракторів і вийти на щомісячні обсяги виробництва більше 150 машин, що дозволить задовольнити відкладений попит на сільгосптехніку.
Національний комітет з промислового розвитку запропонував механізми промислової політики для відновлення провідних позицій українського сільгоспмашинобудування на внутрішньому ринку та створення умов для розвитку конкурентоспроможної експортоорієнтованої галузі. Після ряду консультацій та досягнення консенсусу з МЕРТ, Мінагрополітики і Мінфіну були розроблені рекомендації щодо стимулювання розвитку галузі через механізм компенсації вартості техніки, що значно активізує попит. З цією метою були реалізовані системні кроки для пошуку оптимальних стимулів.
Зокрема, зроблені зміни в бюджетному кодексі. Пунктом 42 «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що в 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1 випуску продукції у сільському господарстві. При цьому до 2019 року такої підтримки буде використовуватися сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 - 10, 2018 - 15). Таким чином, цьогоріч ця сума сягатиме 550 млн грн бюджетних асигнувань, на 2018-й планується збільшення до 900 млн грн, у2019-му - до 1,5 млрд грн.
Прем'єр-міністром України В. Гройсманом за підтримки Президента України було прийнято Постанову про порядок компенсації сільгоспвиробникам 20 % від вартості вітчизняної техніки за умови необхідного рівня локалізації. Це допомоєе вже у найближчій перспективі розпочати створення нових моделей енергонасищенних тракторів, які продовжать славні традиції українських виробників на зовнішніх ринках. На виставці «Зернові технології-2017» В. Гройсман дав доручення створити майданчик українського сільгоспмашинобудування на провідних світових виставках: Agritechnica в Ганновері, SIMA в Парижі, Eima International в Болоньї.
Почитать другие новости
Поделиться с друзьями
Обсудить в группе
Узнать почему АгроScanner
в корне поменял просмотр аграрных новостей
Агробизнес Сегодня / Новости
Читать в первоисточнике
© ООО "Агро Онлайн", 2025,
support@agro-online.com
|
Оферта