Технології генної інженерії з перспективного інструменту кардинального поліпшення якості життя людства стараннями корпорацій перетворилися в страшну загрозу для самого його існування.
Суперечки про те, чого в ГМО більше, шкоди або користі, не вщухають досі. Хоча останнім часом позиції транснаціональних корпорацій, що мільйонами тонн виробляють генно-модифіковані продукти, значно похитнулися.
Значною мірою це сталося через постійно зростаючий рівень інформованості населення. Точніше через абсолютну відсутність офіційної інформації про те, як насправді впливає вживання генно-модифікованих продуктів на організм людини. Чудово міркувати про морозостійкі помідори, кукурудзу, що витісняє бур'яни, або несприйнятливих до посухи сорти пшениці, але до чого може привести систематичне харчування такою їжею? Офіційної відповіді на це питання або не існує (як сказали б медики, з причини відсутності клініки), або вона є, але старанно приховується корпораціями.
Загальне мовчання наводить на думки про глобальну змову з приховування інформації. Інтерес до теми постійно підігрівають різного роду незалежні дослідники, які проводять досліди на тваринах, і які вже зібрали певну доказову базу фатального впливу ГМО продуктів на основні внутрішні органи ссавців. Зрозуміло, що людина - це далеко не щур і навіть не свиня, але привід задуматися існує.
Ще одна неприємна сторона питання: плантації ГМО рослин де-факто знищують біорізноманіття на десятки кілометрів навколо. Справа в тому, що бджоли по одним їм відомим причинам відмовляються запилювати такі рослини (а якщо все-таки і запилюють, то вулик через якийсь час гине), відповідно, через зниження кормової бази і загибелі, чисельність їхньої популяції знижується на порядок в цілих регіонах. Це в свою чергу безпосередньо впливає на види рослин, залежні від запилювачів.
Можливо, до глобальних корпорацій, які виробляють ГМО, було б набагато менше питань, якби вони в своїй роботі використовували менш цинічні методи просування. Пропоновані ними насіння для фермерських господарств дійсно мають прекрасну врожайність, але при цьому вони безплідні. Тобто, аграрії не можуть на майбутній рік зробити посадки з зерна врожаю поточного року. Воно просто не зійде. Відповідно, за посівним матеріалом знову доведеться йти до представників корпорації, які після заняття певної частки на ринку починають ставитися до тих, хто сів на їх гачок, набагато менш трепетно.
Ще одна «перевага» генно-модифікованого зерна - стійкість до шкідників. Ось тільки, як правило, таке зерно ефективно пручається якомусь одному виду шкідників, і зовсім беззахисне перед іншими. Таким чином, економія фермерів на хімікатах виявляється фікцією. Більш того, в переважній більшості випадків, їх сукупні витрати навіть зростають, оскільки ГМО-зерно в якийсь момент стає дорожче звичайного.
В Індії, Північній Америці та Східній Європі політика транснаціональних корпорацій призвела до масового банкрутства величезного числа дрібних і середніх фермерських господарств. Багато в чому це сталося через те, що поля, раніше засаджені генно-модифікованою кукурудзою, на наступний рік виявлялися непридатними для будь-якої іншої культури, оскільки на них з'являлися вкрай агресивні бур'яни, які не вдавалося вивести ні хімікатами, ні навіть вогнем! На очищення заражених територій йшло до 5 - 6 років, що означало повне виведення цих посівних площ із сільськогосподарського обороту.
Найстарші і найбільші країни Європейського Союзу вже досить давно вирішили для себе, що користі від харчової генної інженерії набагато менше, ніж шкоди. На сьогоднішній день в восьми державах ЄС посадки ГМО законодавчо заборонені (ці питання, як правило, обговорювалися на загальнонаціональних референдумах). На початку 2016 року наступ на ГМО почали і в Польщі. До теперішнього моменту з великими труднощами (через потужну протидію корпорацій) вдалося домогтися заборони на вирощування генно-модифікованої кукурудзи і картоплі.
За матеріалами: 24news.com.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта