Що хліб насущний нам вартує, або як ми ростили озимину минулого сезону

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Щороку перед виробниками постає безліч складних питань, від вирішення яких залежить успіх їхнього бізнесу, благополуччя багатьох родин та в цілому продовольча безпека цілої країни.

 

О.І. КУЗЬМІНСЬКИЙ, аспірант Інституту захисту рослин НААН,

менеджер з технологій захисту зернових культур

компанії Байєр

 

Проте все дуже банально просто та починається зі звичайного шматочка землі, на якому із засіяного зерновою культурою поля він перетворюється на справжню щедру ниву, що радує око та приносить задоволення від результату. Ледь не цілий рік рослини озимої пшениці, розвиваючись, формують все те, що можуть віддати нам, людям. Можливо, для нас це майже непомітний строк, проте для рослин — це ціле життя, протягом якого вони проходять повний цикл свого розвитку.

 

Тому в цій статті ми з вами будемо розглядати всі основні моменти та складнощі, які виникали у житті рослин озимої пшениці у сезоні 2015-2016 року, зокрема, всього того, що відбувалось на наших полях та стосувалось фунгіцидного захисту озимої пшениці, який був особливо важким та актуальним минулого сезону. Можливо, кожен з вас знайде якусь подібну модель розвитку власної ситуації та зможе подивитись з іншого боку на ці проблеми. Ці спостереження базуються на наших внутрішніх дослідженнях, які щороку проводяться на Байєр Агро Аренах в різних кліматичних зонах України та результатах моніторингу стану полів у різних господарствах.

Осіння посівна кампанія 2015 року для переважної більшості аграріїв не була достатньо простою, тому не всі посіви озимої пшениці були проведені в оптимальні часові періоди. Зокрема, повна відсутність опадів у серпні-вересні на півдні України зробила посівний сезон 2015 року не дуже сприятливим. Тривала посуха (від 70 до 145 днів без опадів) не дала змоги добре підготовити ґрунт до посіву озимих культур та вчасно провести посівну кампанію. Посів озимої пшениці та ячменю в південних областях почався переважно в другій декаді жовтня у сухий ґрунт на глибину нижче оптимальної (фото 1). Як результат, було отримано неоднорідні сходи пшениці (фото 2). Аналізуючи ситуацію у центрі та на заході, слід відмітити, що вона була відносно кращою, тому сходи отримали рівномірні, що нам вдалось і зробити на АгроАрені Миколаїв (фото 3). Проте подальші кліматичні умови складались по-різному для рослин озимих у кожному регіоні. Так, наприклад у центрі, заході на початку ранніх фаз розвитку, переважно 2-3 листочки, рослини озимої пшениці зазнали негативного впливу низьких температур. У перших числах жовтня внаслідок різкого перепаду середньодобових температур з +10°С до -8 °С було втрачено близько до 40% листової поверхні та спостерігалася загибель до 18% рослин. Внаслідок пошкодження рослин низькими температурами відбулось зниження їх імунітету, відтак, уже з кінця жовтня на рослинах масово почали з’являтись ознаки ураження збудником септоріозу (Septoria tritici), який має здатність зберігатися на уражених рослинних рештках та уражених сходах пшениці у формі пікнідіального спороношення.

 

Цікаво, що попередники та способи основного обробітку ґрунту не мають суттєвого впливу на розвиток цієї хвороби. Крім того, у сортовому складі озимої пшениці стійких форм до септоріозу також немає. До закінчення осінньої вегетації озимої пшениці рівень ураження збудником сягав аж 15%. Звичайно, в таких умовах розвитку збудника хвороби потрібно якимось чином реагувати, тому було прийнято рішення про проведення осінньої обробки фунгіцидом Фалькон^® у нормі 0,4-0,6 л/га (залежно від регіону) для профілактики розвитку борошнистої роси (Erysiphe graminis) та септоріозу листя (Septoria tritici). Звичайно, така обробка є ефективною на посівах, що добре розвиваються з осені, в умовах теплого і вологого клімату, проте впевненість у ефективності діючих речовин фунгіциду Фалькон^® як еталонного фунгіциду в умовах відносно невисоких температур дала можливість нам отримати прекрасний результат, та зупинити розвиток цих збудників.

 

Рис. 1. Урожайність озимої пшениці сорту Шестопалівка

залежно від системи захисту від шкідливих організмів, ц/га

 

Далі в період із жовтня по листопад рослини озимої пшениці поступово відновились після температурного стресу і на перезимівлю пішли в фазі кущіння. Зимовий період характеризувався помірним температурним режимом без істотних заморозків та критичних відміток у перепадах температури. Ці фактори сприяли гарній перезимівлі рослин пшениці. Помірні температури повітря та достатня кількість опадів у весняний період позначилися на інтенсивному рості та розвитку рослин навесні. Також відмічалося і продуктивне весняне кущення озимої пшениці. Помірна зима та раннє відновлення вегетації сприяли подальшому поширенню збудника септоріозу та борошнистої роси (фото 4).

 

В кінці фази кущіння були проведені перші фунгіцидні обробки посівів, для цього використовувались Фалькон^® 0,6 л/га та Солігор^® 1,0 л/га, обидва препарати прекрасно контролюють збудників як борошнистої роси, так і плямистостей листя, які відновили свій розвиток за таких сприятливих умов та не втрачають ефективність при значних перепадах температури, а складнощі цього сезону саме і полягали в тому, що перепади температур були дуже значними і становили більше 10-15°С, залежно від географічного розташування, проте попри фактор кліматичних умов та інтенсивний розвиток збудника септоріозу ефективність проведених заходів у різних регіонах була досить високою і становила близько 90-97% (рис. 2-3).

 

Рис. 2. Ефективність варіантів фунгіцидного захисту

озимої пшениці, %

 

Рис. 3. Ефективність систем фунгіцидного захисту на

різних варіантах досліду, %

Достатнє зволоження та помірна температура протягом квітня-травня сприяла появі піренофорозу (Drechslera tritici-repensis) (фото 5), активний розвиток якого спостерігався з фази ВВСН 32 до ВВСН 45. Складність контролю цього збудника обумовлює його прихований спосіб розвитку всередині тканини рослини, а потім швидкою проявою симптомів на поверхні. Також великою проблемою є наявність резистентних форм цього збудника, тому для його контролю необхідно правильно підбирати фунгіциди та використовувати рекомендовані норми, при цьому не знижуючи їх. Рівень ураження цією хворобою середнього та верхнього ярусу на контрольній, необробленій фунгіцидами ділянці становив аж до 20%. Проте маючи в нашому портфоліо такі фунгіцидні продукти, як Фалькон^®, Медісон^®, Солігор^® та Авіатор^® Хpro, ми з легкістю впорались із цим збудником, оскільки перша обробка, яка була проведена фунгіцидами Фалькон^® та Солігор^® у фазі кущіння-початок виходу в трубку, стримала потужний розвиток цього захворювання та мала лікувальну та профілактичну дії, а подальші обробки у фазі прапорцевого листа продовжили захисну дію та вберегли зелені частини рослин.

 

Зрозуміло, що не менш важливим у системі фунгіцидного захисту озимої пшениці є контроль збудників хвороб у фазі прапорцевого листка, оскільки продукти асиміляції мають прямий вплив на формування майбутнього врожаю і вклад їх становить 60-70%. Тому відмічається пряма залежність показників урожаю та тривалості життя прапорцевого листочка. Торік у зазначеній фазі прогресували такі збудники, як борошниста роса (Erysiphe graminis) та бура листкова іржа (Puccinia recondita), піренофороз (Drechslera tritici-repensis), ринхоспоріоз (Rhynchosporium secalis). Розвиток цих збудників був зумовлений оптимальними величинами температурних показників, які коливались у межах +20…+25°С, та достатньою кількістю крапельної вологи, що була присутня всередині стеблової маси рослин озимої пшениці. Іноді ця маса була настільки потужною, що не давала можливості для природньої вентиляції посіву, а це створювало сприятливий мікроклімат у нижньому ярусі для розвитку різних патогенів. Характерним є те, що це явище спостерігалось по всіх кліматичних зонах та регіонах, навіть у південному та східному регіонах (фото 6).

Для стримання подальшого поширення та розвитку збудників хвороб було проведено фунгіцидні обробки препаратами Солігор^®, Медісон^® та Авіатор^® Xpro, залежно від рівня інтенсифікації і запланованої урожайності, а також географічного розташування. Інтервал між обробками становив близько 2,5-3 тижнів. Ефективність з контролю цих хвороб сягала близько 95-97%, що чітко продемонстровано на фото 7, де видно цілком здорові зелені частини рослин без видимих ознак ураження, які можуть довгий час вегетувати, віддаючи продукти асиміляції в зерно.

 

   

Проте варто було пам’ятати і про такі захворювання колоса, як фузаріоз та септоріоз, оскільки вони як ніколи мали всі можливості для розвитку у всіх географічних регіонах, навіть на півдні та сході, де кінець вегетації зернових культур характеризувався жаркою, посушливою погодою, що не сприяло розвитку збудників хвороб колоса, та обробка проти них не була ніколи характерною.

Сезон 2016 року виявився винятком для усіх, оскільки вже на час цвітіння на колоску можна було ідентифікувати ураження як септоріозом, так і фузаріозом. З метою контролю хвороб колоса, які мали місце в посівах озимої пшениці цього сезону, у фазі цвітіння (ВВСН 65) ми застосували фунгіциди Тілмор® у нормах 1,0-1,5 л/га та Солігор^® 1,0 л/га, залежно від географії розташування ділянок. Ефективність таких обробок сягала близько 87-95%. Така обробка дала нам можливість зберегти якість зерна нашого врожаю. Звичайно, поряд із використанням фунгіцидного захисту був цілий комплекс інших заходів, які дозволили мінімізувати вплив негативних факторів на урожай культури. Проте, підводячи підсумок, можемо сказати що, залежно від рівня інтенсифікації технології фунгіцидного захисту, прибавки урожаю, які ми отримали, становили в межах від 6,3 до 13,9% до контролю без фунгіцидної обробки.

Щоденно все змінюється у нашому житті, нехай рекомендації та досвід від компанії Байєр приносять лише зміни на краще!

Гарних Вам урожаїв!

Почитать другие новости Поделиться с друзьями Обсудить в группе

Узнать почему АгроScanner
в корне поменял просмотр аграрных новостей

Агробизнес Сегодня / Технологии

Читать в первоисточнике