Останніми роками пивоварний ячмінь стає все більш привабливою фінансово та цікавою аграріям культурою. Його вирощують і досвідчені «ячменезнавці», й початківці. Це досить тонка культура, котра потребує специфічного підходу та вимагає знання певних нюансів у технології.
Тож фахівці з «Суффле Агро Україна» вирішили поділитися власним багатим досвідом з іншими аграріями, розповівши про вже напрацьовану за майже два десятки років технологію вирощування пивоварного ячменю з урахуванням кліматичних умов двох останніх років.
Якихось чітких критеріїв вибору попередників для пивоварного ячменю немає, каже Микола Матвійчук, керівник агрономічного відділу «Суффле Агро Україна».
«Чіткого правила щодо попередників немає, ячмінь пивоварний може рости після будь-якого попередника, не треба певних закономірностей. Може бути ячмінь по ячменю, ячмінь по пшениці, не буде жодних проблем. Все залежатиме від підібраної системи захисту та від обробітку ґрунту. Єдиний нюанс, на який хотів би звернути увагу, – не найкращим попередником може бути цукровий буряк. Тому що по буряках активно працюють фунгіцидами та взагалі пестицидами, бо обробітку ґрунту як такого практично немає, сидерати не застосовуються. Гичку зазвичай ніхто одразу не заробляє, що у подальшому призводить до пересушення ділянок на полі.
Під ячмінь, втім, як і під будь-яку іншу культуру, ґрунт слід готувати досить ретельно. Але й тут немає єдиних правил чи рекомендацій. Це може бути й оранка, і глибоке рихлення, і дискування, і навіть сівба по покривних культурах.
«Єдине, чого не любить пивоварний ячмінь – це технології no-till. Із no-till в ячменю будуть проблеми. Чому? Тому що коренева система ячменю розвинена слабко. Ми перебуваємо у зоні, яка раніше була зоною достатнього зволоження, а нині її вже можна вважати зоною зволоження недостатнього. Маємо проблему з самими ґрунтами: ґрунти не структуровані, мають великий вміст глини, великий вміст пилу, вони швидко зсідаються. Немає структури ґрунту – корінь ячменю не має чіткого розвитку, такого, як хотілося б, і ми отримуємо потім за першої ж критичної ситуації з вологою скидання бічних пагонів. Тоді скидається і кількість зерен, редукція за редукцією йде. Тож під ячмінь поле треба готувати правильно. Якщо говорити про no-till, то цю технологію застосовувати можна лише з сидеральними культурами, щоб роботу плуга виконували сидерати», — ділиться досвідом Микола Матвійчук.
В цілому ж він радить вирівнювати поле з осені, неважливо, застосовують у господарстві оранку чи стерньові культиватори. Осіння підготовка ґрунту – важливий етап вирощування, щоби зберегти вологу, не зруйнувати ґрунтові капіляри та не утворити на полі велику кількість грудок за весняного обробітку. Не має значення, якими саме агрегатами працювати, за умови, звісно, що це не будуть компактори, які спресовують ґрунт.
«Цього року ми не всюди зуміли підготовити ґрунт з осені через дощі, тож на таких полях сходи отримали нерівномірні. Осіння підготовка дуже важлива. Ще одна проблема, на яку хотів би звернути увагу, — це те, що на деяких полях починають використовувати посівні комплекси як дискові борони. Заглибили передню частину дисків налаштовуйте посівний комплекс так, щоб він лише закривав сліди трактора. Й узагалі, якщо є перезволоження, намагайтеся працювати на спарці, тоді буде найменше пошкодження ґрунту. Тому що трактори важкі, посівні комплекси важкі, вони в сумі становлять 20 т, а ще як узяти насіння, то й усі 25 т виходить. І ми реально потім не даємо можливості розвиватися кореневій системі культури. Ми ж не чекаємо фізичної стиглості ґрунту, бо сонце припікає, потрібно швидко сіяти, тому що одним комплексом потрібно 600-700 га засіяти якнайшвидше», — розповідає Микола Матвійчук.
Сіяти ячмінь, наголошує керівник агрономічної служби «Суффле Агро Україна», потрібно у фізіологічно стиглий ґрунт. Сіяти у перезволожений ґрунт — означає отримати проблеми з розвитком кореневої системи ячменю, сіяти у вже пересушений — отримати погані сходи. Ґрунт повинен бути добре структурованим.
Вирішальним моментом успішності вирощування пивоварного ячменю фахівець називає глибину загортання насіння. Оптимальна глибина для ячменю — 2-4 см, після 4 см він уже практично не кущиться.
«Як на полі оцінити, правильно посіяли чи неправильно? Ви виходите на поле і бачите, що ячмінь лягає на землю, починаючи ніби «кучерявитися», ось така ситуація свідчить про те, що посів правильний. Щодо норм висіву, щодо глибини — зараз роблять дуже багато помилок. Я з власного досвіду скажу, що глибина висіву правильна тоді, коли у вас на гарно вирівняному полі 2-3% зерен лежить на поверхні», — жартує агроном.
Що ж до норми висіву, то вона відрізнятиметься залежно від термінів сівби. Микола Матвійчук розповідає, що за сівби до 1 квітня достатньою нормою буде 3,5 млн/га, а вже за більш пізніх термінів за кожні наступні 10 днів потрібно додавати по 0,5 млн/га. Тобто, якщо сіяти, наприклад, 10 квітня, норма висіву вже має бути 4 млн/га, якщо 20 квітня – 4,5 млн/га.
Фосфор та калій зазвичай дають під попередник, тоді безпосередньо під ячмінь їх уже можна не вносити. Але під попередник потрібно дати достатню кількість цих елементів, в іншому разі — краще запланувати внесення під ячмінь.
«Дуже важливий фосфор для ячменю на старті. Ідеальна ситуація — коли маємо можливість внести фосфор у рядок, бо коренева система рослини може брати фосфор на відстані 1 мм від кореневих волосин. Та треба врахувати, що до настання температури 15-20°C фосфор є просто баластом, оскільки він не мінералізується та не переходить у доступну для рослини форму», — каже Микола Матвійчук.
Щодо азотних добрив: на будь-яких типах ґрунтів рекомендується вносити увесь азот одразу в нітратній формі. Інакше кажучи, оптимальним добривом є аміачна селітра, яка дає можливість зробити швидкий старт, швидко закрити рядочки і таким чином створити у посівах власний мікроклімат. Швидке закриття рядків сприятиме також зменшенню кількості злакових бур’янів, яких цього року було аж занадто.
Стосовно карбаміду: фахівець каже, що можна дати його у кількості 1 ц/га приблизно за 2 тижні до сівби, але основну кількість азоту все ж краще вносити саме у вигляді аміачної селітри. Прийнятним варіантом є і вапнякова селітра. Якщо ж у господарстві хочуть внести карбамід під осінній обробіток ґрунту, навесні селітру можна вже не давати, можна внести у такому випадку навесні сульфат амонію.
«Щоб ви розуміли, урожайність ячменю формується за умови внесення 22 кг азоту у діючій речовині на 1 т продукції. Тобто, якщо ви хочете отримати 10 т ячменю, потрібно внести 220 кг азоту у д.р. з урахуванням мінералізації. Але, що я хочу ще сказати, що більша врожайність, то менший вміст білка. А білка не може бути менше, ніж 9%, бо в такому випадку то вже не пивоварний ячмінь, вміст білка повинен становити 9-11%», — зазначає Микола Матвійчук.
КАС вносити також допустимо, але з цим добривом, каже агроном, потрібно бути досить обережним. Вносити його краще за 2 тижні до сівби та враховувати погодні умови: якщо весна довга й холодна, КАС піде на користь, якщо ж весна коротка й теж прохолодна, увесь азот піде у колос, а рослини не сформують потрібної кількості стебел та буде підвищений вміст білка.
І ще один момент щодо підживлення азотом, який варто врахувати: вносити добрива потрібно до фази 2-3 листка, це максимальні терміни. Бо надалі буде підвищення урожайності та значний вплив на кількість білка.
На сьогодні саме захист ячменю — той ключовий момент, де виробники найчастіше роблять помилки, де недопрацьовують. Тому на захист Микола Матвійчук радить звернути особливу увагу.
«Передусім хочу сказати, що насіння має бути протруєне, щоби зняти першочергові інфекції. Фунгіцидне протруювання необхідне, можна додати ще й інсектицидний протруйник. Не має значення, чиї препарати застосовувати, головне — протруїти насіння перед висівом. Звичайно, після фази 2-3 листків, після початку кущення протруйник знижує свою захисну дію, але до моменту виходу в трубку нам потрібно рослину захистити», — каже експерт.
Він дає кілька важливих рекомендацій з основних етапів захисту рослин:
«І ще такий момент, загальнотехнологічний, так би мовити. Щодо підгонів. Ми з ними нічого не зробимо, бо якщо є 70% дозрілого ячменю, 10% у фазі воскової стиглості, 5% підгонів і якийсь невеликий відсоток вже починає клякнути, ми дивимося на основну масу ячменю. Підгони в загальній бурті зерна після очистки повинні відійти, бо вони будуть менші за розміром, вони не даватимуть такої вологи в зерно, якщо будуть швидко очищатись. Якщо є підгони — це відразу очистка. Другий шлях — це десикація, але у жодному разі не гліфосатами», — дає пораду Микола Матвійчук.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Технологічну карту СуперАгронома.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта